Значення в інших словниках
-
пласт —
пласт іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
пласт —
I -а, ч. 1》 Суцільний шар якої-небудь однорідної маси. || у знач. присл. пластом, пластами. У вигляді такого суцільного шару, таких суцільних шарів однорідної маси. || Горизонтальна ущільнена маса осадової гірської породи. Вугільний пласт. || тільки мн.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пласт —
1. шар, верства, див. слой 2. це див. бойскаут
Словник чужослів Павло Штепа
-
пласт —
ПЛАСТ¹, а́, ч. 1. Суцільний шар якої-небудь однорідної маси. Прокопали [брати] широкий пласт глини і до каменюк докопались (О. Стороженко); Це пустеля молода, під пластами наносного піску тут родюча земля похована (О. Гончар); // у знач. присл.
Словник української мови у 20 томах
-
Пласт —
Укр. дитяча, молодіжна організація, побудована на морально-християнських засадах; герб — тризуб, вплетений у трилисту білу лілею; покровитель св.
Універсальний словник-енциклопедія
-
пласт —
лежа́ти пласто́м. Тяжко хворіти, не підніматися через слабість; не вставати. Дід Омелько так заслаб від побоїв, що лежав пластом (З. Тулуб); Лежить хлопець пластом, тільки губами спраглими ворушить, тільки дише важко (Ю. Збанацький).
Фразеологічний словник української мови
-
пласт —
СКИ́БА (шматок вивернутої плугом землі), ПЛАСТ. Запарувала рілля, тьмяно заблищали на сонці одвернуті лемешами скиби землі (Григорій Тютюнник); Розпушування ґрунту без обороту пласта; Оранка поля з оборотом пласта.
Словник синонімів української мови
-
пласт —
ПЛАСТ, а́, ч. 1. Суцільний шар якої-небудь однорідної маси. Прокопали [брати] широкий пласт глини і до каменюк докопались (Стор., І, 1957, 49); Це пустеля молода, під пластами наносного піску тут родюча земля похована (Гончар, Таврія, 1952, 112)...
Словник української мови в 11 томах
-
пласт —
Пласт, -ту м. Слой. Шух. І. 171, 176.
Словник української мови Грінченка