1. ПОВІВАТИ, подихувати; (силою) дихати; 2. здихати, ВУЛ. ПОМИРАТИ.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
подихати —
поди́хати дієслово доконаного виду дихати деякий час подиха́ти 1 дієслово недоконаного виду повівати подиха́ти 2 дієслово недоконаного виду обдавати холодом, теплом, якимсь запахом безос.
Орфографічний словник української мови
подихати —
подихаю, подихаєш і подишу, подишеш, док. 1》 Дихати якийсь час. 2》 розм. Жити якийсь час; прожити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
подихати —
ПОДИХА́ТИ¹, а́є, недок. 1. без дод. Про повітря – віяти не дуже сильно або час від часу; повівати. Тихо вітер подихає (І. Манжура); Подихав теплий голубливий вітрець (Я. Качура); Холод подиха [подихає] з долин (І. Франко). 2. чим, звичайно безос.
Словник української мови у 20 томах
подихати —
поди́хати: ◊ піти поди́хати свіжим повітрям → повітря
Лексикон львівський: поважно і на жарт
подихати —
ОБВІВА́ТИ (ОВІВА́ТИ) (про подув вітру, струмінь повітря, запах і т. ін.), ОБВІ́ЮВАТИ (ОВІ́ЮВАТИ), ОБДАВА́ТИ, ОПОВИВА́ТИ, ОПА́ХУВАТИ, ОБДУВА́ТИ, ОБВІ́ТРЮВАТИ, ОБДИМА́ТИ (тільки про вітер, струмінь повітря); ПОДИХАТИ чим (злегка, час від часу). — Док.
Словник синонімів української мови
подихати —
ПОДИ́ХАТИ, поди́хаю, поди́хаєш і поди́шу, поди́шеш, док. 1. Дихати якийсь час. Він вийшов зарані з дому, щоб трохи проходитись та подихать свіжим повітрям (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах