покріплювати —
покрі́плювати дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
покріплювати —
-юю, -юєш і покріпляти, -яю, -яєш, недок., покріпити, -плю, -пиш; мн. покріплять; док., перех., розм. Те саме, що підкріплювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покріплювати —
ПОКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. покріпля́ть; док., кого, що, розм. Те саме, що підкрі́плювати. Поки мене терли, та оживлювали, та покріпляли, то вже почало смеркатися (І.
Словник української мови у 20 томах
покріплювати —
ПОКРІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш і ПОКРІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПОКРІПИ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. покріпля́ть; док., перех., розм. Те саме, що підкрі́плювати. Поки мене терли, та оживлювали, та покріпляли, то вже почало смеркатися (Фр.
Словник української мови в 11 томах