Значення в інших словниках
-
полігон —
-а, ч. 1》 Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння. 2》 буд.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
полігон —
Багатокутник, (автовий) біговище, див. вельодром, трек, (військовий) стрільбище, (будівельний) будівнище, див. арена, ринг
Словник чужослів Павло Штепа
-
полігон —
поліго́н іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
полігон —
ПОЛІГО́Н, у, ч. 1. Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння.
Словник української мови у 20 томах
-
полігон —
У, ч. Ліжко. Валятися на полігоні.
Словник сучасного українського сленгу
-
полігон —
поліго́н (від грец. πολύγωνος – багатокутний) 1. В математиці – многокутник. 2. Військовий П. – ділянка місцевості, обладнана для проведення навчальних стрільб, випробування озброєння й техніки, а також для навчальних занять військ. 3. Будівельний...
Словник іншомовних слів Мельничука
-
полігон —
Поліго́н, -ну; -го́ни, -нів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
полігон —
ПОЛІГО́Н, а, ч. 1. Ділянка місцевості, обладнана спеціальними допоміжними спорудами та приладами для проведення навчальної, перев. артилерійської стрільби, а також для випробування різних видів озброєння.
Словник української мови в 11 томах
-
полігон —
(грец.) Багатокутник, вздовж якого знаходяться фортечні фронти. Інколи вживається термін — "фортечний багатокутник".
Архітектура і монументальне мистецтво