помалу

пр., поволі, повільно, тихо, без поспіху, як мокре горить; поступово, не одразу; потроху; скромно, не пишно; (!) обережно!; помалу-малу, помаленьку.

Значення в інших словниках

1. помалу — пома́лу прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. помалу — див. поволі  Словник синонімів Вусика
3. помалу — присл. 1》 Повільно, не поспішаючи. 2》 Поступово, не зразу. 3》 У невеликій кількості; потроху, трохи. 4》 Без зайвих вимог, скромно. Помалу ви (ти і т. ін.)! — вигук, яким застерігають, попереджують кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. помалу — ПОМА́ЛУ, присл. 1. Повільно, не поспішаючи. Юра помалу, обережно брів по воді (І. Франко); Поїзд посувався помалу (В. Собко). 2. Поступово, не зразу. Капризувала [дитина], плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (С.  Словник української мови у 20 томах
5. помалу — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
6. помалу — Пома́лу, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. помалу — ПОМА́ЛУ, присл. 1. Повільно, не поспішаючи. Юра помалу, обережно брів по воді (Фр., IV, 1950, 426); Поїзд посувався помалу (Собко, Шлях.., 1948, 98). 2. Поступово, не зразу. Капризувала [дитина], плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (Вас.  Словник української мови в 11 томах
8. помалу — Пома́лу нар. 1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Чуб. III. 34. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32. 2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай.  Словник української мови Грінченка