помалу

ПОМА́ЛУ, присл.

1. Повільно, не поспішаючи.

Юра помалу, обережно брів по воді (Фр., IV, 1950, 426);

Поїзд посувався помалу (Собко, Шлях.., 1948, 98).

2. Поступово, не зразу.

Капризувала [дитина], плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (Вас., II, 1959, 215);

Помалу мої болі, викликані листом Мотрі, почали вщухати (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 196).

3. У невеликій кількості; потроху, трохи.

— Вінок уже замовлено, і гроші на нього помалу збираються (Коцюб., І, 1955, 166);

Жаль їй було не помалу на свого ясного жениха, на Сомка Якима (П. Куліш, Вибр., 1969, 95).

4. Без зайвих вимог, скромно.

— Все ми гуртом робимо, та й живемо собі помалу, нікого не зачіпаючи (Мирний, IV, 1955, 331).

Пома́лу ви (ти і т. ін.)! — вигук, яким застерігають, попереджують кого-небудь.

— Помалу ви, потерчата! — скрикнула налякана Маріора, притримуючи стіл рукою (Коцюб., І, 1955, 186);

Та помалу ти з тим квачем! Ось на мене ляпнуло! (Л. Укр., III, 1952, 650).

Значення в інших словниках

1. помалу — пома́лу прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. помалу — пр., поволі, повільно, тихо, без поспіху, як мокре горить; поступово, не одразу; потроху; скромно, не пишно; (!) обережно!; помалу-малу, помаленьку.  Словник синонімів Караванського
3. помалу — див. поволі  Словник синонімів Вусика
4. помалу — присл. 1》 Повільно, не поспішаючи. 2》 Поступово, не зразу. 3》 У невеликій кількості; потроху, трохи. 4》 Без зайвих вимог, скромно. Помалу ви (ти і т. ін.)! — вигук, яким застерігають, попереджують кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. помалу — ПОМА́ЛУ, присл. 1. Повільно, не поспішаючи. Юра помалу, обережно брів по воді (І. Франко); Поїзд посувався помалу (В. Собко). 2. Поступово, не зразу. Капризувала [дитина], плакала, їсти не хотіла, далі помалу вщухла (С.  Словник української мови у 20 томах
6. помалу — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО...  Словник синонімів української мови
7. помалу — Пома́лу, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. помалу — Пома́лу нар. 1) Тихонько, осторожно, слегка. Помалу ступайте, пилу не збивайте. Чуб. III. 34. Мороз дуже старий чоловік; він як дихне помалу, то й мороз не великий. Чуб. І. 32. 2) Тихо. Ой помалу малу, чумаченьку, грай, да не врази мого серденька вкрай.  Словник української мови Грінченка