порозуміватися

Знаходити спільну мову, вносити ясність у взаємини, п. наводити мости; (- що) домовлятися; (після сварки) миритися, відновлювати стосунки; (без слів) розуміти одне одного; (на мигах) спілкуватися, контактуватися; док. ПОРОЗУМІТИСЯ, дійти згоди, дійти ладу.

Значення в інших словниках

1. порозуміватися — порозуміва́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. порозуміватися — -аюся, -аєшся, недок., порозумітися, -іюся, -ієшся, док. 1》 перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь. || Домовлятися з ким-небудь про щось, погоджувати свої дії, вчинки і т. ін. || Сходитись у поглядах, думках і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозуміватися — ПОРОЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь. – Коли справді ти по щирості кажеш, а не дратуєш мене, то ми не порозуміємося з тобою ніколи (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. порозуміватися — ПОРОЗУМІ́ТИСЯ (зрозуміти одне одного в процесі перев. мовного спілкування), ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОБАЛА́КАТИ, ЗБАЛА́КАТИ перев. із запереч. н е, розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗТОЛКУВА́ТИСЯ діал. — Недок.: порозуміва́тися, згово́рюватися.  Словник синонімів української мови
5. порозуміватися — ПОРОЗУМІВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОРОЗУМІ́ТИСЯ, і́юся, і́єшся, док. 1. перев. док. Досягати взаєморозуміння, доходити згоди з ким-небудь. — Коли справді ти по щирості кажеш, а не дратуєш мене, то ми не порозуміємося з тобою ніколи (Л. Янов.  Словник української мови в 11 томах