порохня

Потерть, труха, трухло, порохно, трухлявина; (- стару людину) ЗН. шкарбан; Р. ПОРОХ.

Значення в інших словниках

1. Порохня — Поро́хня іменник жіночого роду населений пункт в Україні  Орфографічний словник української мови
2. порохня — див. залишок  Словник синонімів Вусика
3. порохня — -і, ж. 1》 Середина трухлявого або гнилого дерева; потерть, труха. || Сипка маса решток чого-небудь зотлілого, подрібненого і т. ін. 2》 перен., зневажл. Про що-небудь старе, нецінне, непотрібне. || лайл. Про дуже стару або нікчемну людину. 3》 рідко. Порох, курява, пилюка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. порохня — ПОРОХНЯ́, і́, ж. 1. Середина трухлявого або гнилого дерева; потерть, труха. Великий дуб, та порохнею напханий (прислів'я); Стіни [хатки] попрогнивали, вивалювалися, порохня сипалася з голих колод (Панас Мирний)...  Словник української мови у 20 томах
5. порохня — порохня́ (рідше по́рох, порохно́ і т. ін.) си́плеться з кого, перев. жарт. Хтось дуже старий. — А ще і піп у вас — порохня з нього сиплеться,— кинув Безпалько, переглядаючи грамофонні пластинки (А.  Фразеологічний словник української мови
6. порохня — II. НЕ́ГІДЬ збірн., розм. (що-небудь непридатне, непотрібне, погане); НЕПО́ТРІБ (непотрібні речі); ДРА́НТЯ зневажл., МО́ТЛОХ зневажл., ПОРОХНО́ (ПОРОХНЯ́) зневажл. (про все погане, нецінне, непотрібне). (Чубенко:) Чого це від тебе димом тягне?...  Словник синонімів української мови
7. порохня — Порохня́, -ні́, -не́ю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. порохня — ПОРОХНЯ́, і́, ж. 1. Середина трухлявого або гнилого дерева; потерть, труха. Великий дуб, та порохнею напханий (Укр.. присл.., 1955, 251); Стіни [хатки] попрогнивали, вивалювалися, порохня сипалася з голих колод (Мирний, І, 1949, 234)...  Словник української мови в 11 томах
9. порохня — Порохня́, -ні́ ж. Труха, сгнившее дерево. Грин. І. 10. Алв. 68. Такий старий, що й порохня сиплеться, (Комора) похилилась і порохнею взялась. Г. Барв. 184.  Словник української мови Грінченка