Значення в інших словниках
-
потіпаха —
потіпа́ха іменник чоловічого або жіночого роду, істота лайл.
Орфографічний словник української мови
-
потіпаха —
див. повія; розпусник
Словник синонімів Вусика
-
потіпаха —
-и, ч. і ж., лайл. 1》 Людина розпусної поведінки. 2》 Підлабузник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
потіпаха —
ПОТІПА́ХА, и, ч. і ж., лайл. Людина розпусної поведінки. [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, Із потіпахою мене рівняє... (В. Самійленко); – Я тебе, потіпахо, провчу, щоб знав, як битися в моєму ресторані (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови у 20 томах
-
потіпаха —
РОЗПУ́СНИК (розпусний чоловік), РОЗПУ́ТНИК, БЕЗПУ́ТНИК розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИК розм., ГРІХОВО́ДА розм., БА́ХУР лайл., БЛУДНИ́К заст. (той, хто веде розпусне статеве життя).
Словник синонімів української мови
-
потіпаха —
ПОТІПА́ХА, и, ч. і ж., лайл. Людина розпусної поведінки. [Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, Із потіпахою мене рівняє… (Сам.
Словник української мови в 11 томах
-
потіпаха —
Потіпаха, -хи ж. 1) Бродяга. 2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Словник української мови Грінченка