потіпаха
ПОТІПА́ХА, и, ч. і ж., лайл.
Людина розпусної поведінки.
[Маруся:] Я відьма! я до всіх на шию висну!.. Це він за те, що я його кохала, Із потіпахою мене рівняє... (В. Самійленко);
– Я тебе, потіпахо, провчу, щоб знав, як битися в моєму ресторані (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).
Словник української мови (СУМ-20)