походеньки —
походе́ньки множинний іменник розм.
Орфографічний словник української мови
походеньки —
-ньок, мн., розм. Постійне ходіння; довге гуляння. || Пригоди під час гуляння. Справляти походеньки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
походеньки —
ПОХОДЕ́НЬКИ, ньок, мн., розм. Постійне ходіння; довге гуляння. А він повсякчас у походеньках (Сл. Б. Грінченка); Починає [Роман] заглядати на подвір'я, кружляючи навколо нього.
Словник української мови у 20 томах
походеньки —
справля́ти посиде́ньки (рідше си́дні). Нічого не робити; бути нічим не зайнятим, уникати роботи. Аристарх пробачився, що справляти посиденьки не має часу, й устав. Старий онука не затримував (В. Логвиненко); Електрика за все нам одробляє.
Фразеологічний словник української мови
походеньки —
ПРИГО́ДА (подія, що трапляється, зокрема, під час подорожі, часто пов'язана з ризиком, небезпекою тощо), ПРИ́КЛЮЧКА розм., ПРИТИ́ЧИНА розм., ПРИ́ТЧА (ПРИ́ЧТА) розм., заст., АВАНТЮ́РА (АВАНТУ́РА) заст.; ПОХОДЕ́НЬКИ розм. (п'яні пригоди).
Словник синонімів української мови
походеньки —
Походе́ньки, -ньок, -нькам
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
походеньки —
ПОХОДЕ́НЬКИ, ньок, мн., розм. Постійне ходіння; довге гуляння. А він повсякчас у походеньках (Сл. Гр.); Починає [Роман] заглядати на подвір’я, кружляючи навколо нього.
Словник української мови в 11 томах
походеньки —
Походеньки, -ків м. Хожденіе, постоянное хожденіе. Походеньки та посиденьки справляє. Левиц. КС. 66. А він по всяк час у походеньках. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка