пращур —
-а, ч. Далекий предок, родоначальник. || перен. Давній попередник чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пращур —
ПРА́ЩУР, а, ч. Далекий предок, родоначальник. Миготить радісна, невиразна, пиховита думка: “Між моїм родом – батьками, дідами, самими далекими пращурами – я перший іду до культури, до світла” (С.
Словник української мови у 20 томах
пращур —
ПРЕ́ДКИ перев. мн. (старші родичі по висхідній лінії з боку матері або батька; ті, від кого веде свій початок рід), ДІДИ́, БАТЬКИ́, ПРА́ДІДИ, ПРАБАТЬКИ, ПРА́ЩУРИ, ПРАРО́ДИЧІ, ПРАПРЕ́ДКИ підсил., ПРАПРА́ДІДИ підсил., ПРАПРА́ЩУРИ підсил., ПРАОТЦІ́ заст.
Словник синонімів української мови
пращур —
ПРА́ЩУР, а, ч. Далекий предок, родоначальник. Миготить радісна, невиразна, пиховита думка: «Між моїм родом — батьками, дідами, самими далекими пращурами — я перший іду до культури, до світла» (Вас.
Словник української мови в 11 томах
пращур —
Пращур, -ра м. Пращуръ, отецъ прадѣда. МУЕ. III. 171.
Словник української мови Грінченка