прегарний

Дуже гарний, найгарніший, ЧУДОВИЙ, ПРЕКРАСНИЙ, чарівний, дивний, предивний, блискучий, знаменитий, (обід) царський, ф. збіса гарний, куди твоє діло

Значення в інших словниках

1. прегарний — прега́рний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. прегарний — див. вродливий; хороший  Словник синонімів Вусика
3. прегарний — [преигарнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і  Орфоепічний словник української мови
4. прегарний — -а, -е, також у сполуч. зі сл. гарний, розм. 1》 Дуже гарний (у 1, 2, 4 знач.). 2》 Уживається як складова частина деяких ботанічних назв.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. прегарний — ПРЕГА́РНИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. гарний, розм. 1. Дуже гарний (у 1, 2, 4 знач.). Юзі справили на роковини таку гарну-прегарну білу довгу сукню...  Словник української мови у 20 томах
6. прегарний — за краси́ві (прекра́сні, прега́рні і т. ін.) о́чі. Заради симпатії, особистої приязні до когось; задарма, ні за що. Є такі добрі люди, що чини за красиві очі роздають,— підморгнув до Чепіги Головатий (С.  Фразеологічний словник української мови
7. прегарний — ГА́РНИЙ (про людину, її риси — який відзначається красою), КРАСИ́ВИЙ, ВРОДЛИ́ВИЙ (УРОДЛИ́ВИЙ), ХОРО́ШИЙ, СЛА́ВНИЙ, ЛА́ДНИЙ, ДОЛА́ДНИЙ, КРА́СНИЙ (КРА́СЕН) фольк., ГО́ЖИЙ (ГОЖ) фольк., ПРИГО́ЖИЙ фольк., ЛО́ВКИЙ розм., КРАСОВИ́ТИЙ розм., БЛАГОЛІ́ПНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
8. прегарний — Прега́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. прегарний — ПРЕГА́РНИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. гарний, розм. 1. Дуже гарний (у 1, 2, 4 знач.). Юзі справили на роковини таку гарну-прегарну білу довгу сукню… (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах