Словник синонімів Караванського

прикрашати

Оздоблювати, уцяцьковувати, здобити, кн. приоздоблювати, декорувати, поет. красити, окрашати, золотити; (гурт) робити честь кому; (орнаментом) орнаментувати; (дім) ПРИЧЕПУРЮВАТИ, убирати; (зелом) КВІТЧАТИ, умаювати, об-; (гидку річ) завивати в папірці; (мову) додавати словам меду; (життя) уприємнювати.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. прикрашати — (надавати привабливішого вигляду) оздоблювати, прибирати, чепурити, заквітчувати, окрашати.  Словник синонімів Полюги
  2. прикрашати — прикраша́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. прикрашати — -аю, -аєш і прикрашувати, -ую, -уєш, недок., прикрасити, -ашу, -асиш, док., перех. 1》 Надавати привабливішого вигляду кому-, чому-небудь, оздоблюючи чимсь. || кого. Одягати на кого-небудь щось небуденне, чіпляти оздоби, підмальовувати. || ірон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. прикрашати — ПРИКРАША́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИКРА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРА́СИ́ТИ, а́шу́, а́сиш, док., кого, що. 1. Надавати привабливішого вигляду кому-, чому-небудь, оздоблюючи чимсь. З храму виходить хор дівчат тавридських ..  Словник української мови у 20 томах
  5. прикрашати — ЗАКВІ́ТЧУВАТИ (прикрашати квітами, зіллям), КВІТЧА́ТИ, УКВІ́ТЧУВАТИ, ЗАМА́ЮВАТИ, МА́ЇТИ діал.; ЗАКОСИ́ЧУВАТИ, ЗАТИКА́ТИ заст. (волосся або головний убір); УВІ́НЧУВАТИ, ВІНЧА́ТИ поет. (вінком). — Док.  Словник синонімів української мови
  6. прикрашати — ПРИКРАША́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИКРА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРА́СИ́ТИ, а́шу́, а́сиш, док., перех. 1. Надавати привабливішого вигляду кому-, чому-небудь, оздоблюючи чимсь. З храму виходить хор дівчат таврідських..  Словник української мови в 11 томах
  7. прикрашати — Прикраша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. прикраси́ти, -шу́, си́ш, гл. Украшать, украсить, сдѣлать краше. Хвалилася княгиня, що дарів повна скриня; пійдіте, принесіте боярів прикрасіте. Рк. Макс. Там то красна, там то гожа, подивлюся, — коби рожа, а в личеньку така щира, що всі квіти прикрасила. Чуб. V. 107.  Словник української мови Грінченка