прикрашати
ПРИКРАША́ТИ, а́ю, а́єш і ПРИКРА́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКРА́СИ́ТИ, а́шу́, а́сиш, док., кого, що.
1. Надавати привабливішого вигляду кому-, чому-небудь, оздоблюючи чимсь.
З храму виходить хор дівчат тавридських .. Дівчата прикрашують п'єдестал статуї квітками та вінками і співають (Леся Українка);
Народні митці XVI –XVII ст. ст. переписували і прикрашали книжки, особливо в містах і містечках, віддалених від великих культурних центрів (із журн.);
Приготував [Гордєєв] з баранячої печінки чудовий паштет і кілька салатів та форшмаків. Усе це він гарно прикрасив шматочками буряка, моркви та кільцями цибулі, посипав зеленим кропцем (З. Тулуб);
Ось і день весілля настав .. Запріг і я гнідих жеребців. Прикрасили дівчата їх паперовими стрічками (Є. Кравченко);
// кого. Одягати на кого-небудь щось небуденне, чіпляти оздоби, підмальовувати.
Вона почала й себе прикрашувати, накрашуватись та набілюватись (І. Нечуй-Левицький);
// ірон. Одягати на кого-небудь щось негарне, спотворювати зовнішність чим-небудь.
Вона дуже бідно вдягнена, обличчя замурзане, зуби ненатурально стирчать .. – Ого, Фрося, добре ти себе прикрасила! – Іду передавати дівчатам досвід. Сама вигадала (Ю. Яновський).
2. Додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою або наявністю.
Під очима лягли синці, але вони ще більше прикрашали Мар'янку (О. Десняк);
– Його [мармур] прикрасили зерна чорного лосняку і кристали піриту, флюориту і червоного залізняку (М. Стельмах);
// Бути окрасою чого-небудь.
Це була справжня старовинна майоліка, гідна того, щоб прикрашати найкращі музеї світу (О. Донченко);
Київ прикрашають імпозантні споруди архітектора Владислава Городецького (з публіц. літ.);
// Красуватися на кому-, чому-небудь.
То був старовинний перстень з чудовим діамантом блакитної води, якийсь тоненький жіночий палець прикрашав він колись; в тьмяному світлі свічок чудовий діамант грав всіма вогнями одвічної краси і сили (Л. Старицька-Черняхівська);
// ірон. Бути одягнутим, почепленим на кому-небудь (про щось некрасиве).
– Оце так козак! – вигукнула вона, насмішкувато оглядаючи мотузяну збрую, що прикрашала коня (Григорій Тютюнник);
// ірон. Мати на собі сліди від ударів, синяки.;
// Виділятися в своєму середовищі позитивними рисами, якостями.
Своїм винятковим талантом він прикрашав колектив (з наук. літ.);
// Збагачувати склад, зміст чого-небудь.
Про це Павло Михайлович записав кілька цікавих легенд і, власне, вони й прикрашали той зошит, де була історія релігії в селі Ковалівці (В. Кучер);
Вони показують шість своїх аншлагових спектаклів. Передусім – легендарні “Тев'є Тевель” Шолом Алейхема та “Енеїду” Івана Котляревського, які принесли заслужену славу франківцям і продовжують прикрашати репертуар колективу (з газ.);
// Збагачувати певними виражальними засобами що-небудь (мову, музику і т. ін.).
Шарківна лящить і духу не переведе: причитує, сльозою прикрашує (С. Васильченко);
І діалектні слівця можуть доречно забарвити, закрасити й прикрасити літературний текст... коли вжиті доречно (М. Рильський).
3. Поліпшувати що-небудь, збагачуючи чимсь.
Він, як міг, так прикрашав своє житло – придбав для Оксанки алюмінієву розкладушку, купив маленький стіл для книжок і зошитів (А. Хижняк);
// Полегшувати життя, тяжкі часи, скрашувати вимушене перебування де-небудь.
Вона [незнайомка] .. вривалась у життя буденне, Коли підводились будови, І лірика лиш випадково Нам прикрашала час ударний, Передвоєнний, грозохмарний (І. Муратов);
Книжки надовго прикрасили йому лазаретні дні (З. Тулуб);
Однак, окрім захисту життя, цивілізація покликана ще його прикрасити, збільшити загальний добробут, примножити радість життя в суспільстві, де більш справедливі відносини встановлюються між людьми (з наук. літ.).
4. Видавати дійсне за краще, ніж воно є насправді.
– Знаю, пан полковник не звик прикрашати правди, – гірко всміхнувся Ярема (Я. Качура);
Повернувшись на вогневу, Маковей не втримався, щоб не розповісти товаришам про свою конфузну пригоду. Дещо він, звичайно, намагався прикрасити, але робив це так невміло, що правда, нарешті, випливла на поверхню (О. Гончар);
– Не вірю у вашу всемогутність! І не ховайтесь за вивіску райкому. Вона не прикрасить вашої внутрішньої порожнечі, а тільки покаже її народові (М. Руденко).
(1) Прикраша́ти (прикра́шувати) / прикра́си́ти зе́млю – насаджувати ліси, сади, вирощувати злаки, городину і т. ін.
Найбагатший наш скарб – люди. Їх невтомні руки прикрашають землю рясними врожаями, виробляють багато молока і м'яса (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)