прикрашатися
ПРИКРАША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і ПРИКРА́ШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРИКРА́СИ́ТИСЯ, а́шу́ся, а́сишся, док.
1. Одягати на себе що-небудь небуденне, чіпляти оздоби, підмальовуватися.
– Чи ти, Ганно, женихів тут [на ярмарку] ждеш, що так прикрашаєшся? – запитував Цимбал (О. Гончар);
// Покриватися листям, квітами (про рослини).
Буйно розвивається трава, багатим листям прикрашуються дерева (з навч. літ.).
2. Ставати кращим від появи чого-небудь гарного, цінного, значного (про зовнішній вигляд чогось).
Росте наш новий Київ, прикрашається його головна вулиця – Хрещатик (В. Кучер);
– Вчіть дітей садівництва по всіх школах країни, так само, як вчите їх рідної мови й арифметики. Зціліть людей від деревобоязні, деревоненависництва й байдужості. Прикраситься світ (О. Довженко);
– Стародавній Київ, – говорить він, – прикрасився ще однією чудовою спорудою (з газ.);
Зали музею мистецтв Грузії прикрасилися фрагментами чудового мозаїчного килима, який понад 15 століть пролежав під землею (з газ.);
// Здобувати те, що може красуватися на кому-, чому-небудь.
Партизанськими медалями прикрасились груди офіцерів (з газ.);
// ірон. Одержувати синці, сліди від ударів.
Між пастухами десь на нейтральній зоні серед поля відбувалися справжні баталії, які закінчувалися значними поразками для обох сторін: і зубів недолічувались, і синцями прикрашалися, і ребра трощили (Ю. Збанацький).
3. тільки недок. Пас. до прикраша́ти, прикра́шувати 1, 3, 4.
В артілі налагодилось масове виробництво чорнильних приборів, прес-пап'є, ручок, лінійок та інших предметів, які скромно прикрашались різьбою (з наук. літ.);
Часом скриня оковувалася залізом, часто прикрашалася плоскою різьбою (з наук. літ.);
Дерев'яні будинки прикрашувались різьбленим орнаментом та пофарбуванням (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)