Словник синонімів Караванського

прихильний

Доброзичливий, зичливий, приязний, ласкавий, б. з. люб'язний; (до чого) схильний, с. відданий чому; (серцю) приємний, милий, симпатичний; (відгук) схвальний; (до чужого горя) чутливий, чулий, чуйний.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. прихильний — (який бажає добра іншим) доброзичливий, зичливий, поблажливий.  Словник синонімів Полюги
  2. прихильний — прихи́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. прихильний — див. Добрий; дружній  Словник синонімів Вусика
  4. прихильний — -а, -е. 1》 до кого – чого, діал. для кого. Який підтримує, захищає кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці. || до чого. Який схвалює, обстоює що-небудь, позитивно ставиться до чогось. || кому. Який відповідає чиїм-небудь бажанням, думкам; прийнятний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. прихильний — ПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. до кого – чого, діал. для кого. Який підтримує, захищає кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці. Між козаками пройшла чутка, що пани отруїли короля за те, що він був прихильний до козаків (І.  Словник української мови у 20 томах
  6. прихильний — замо́вити (заки́нути) (до́бре (прихи́льне)) сло́во (слове́чко) кому, за кого. Звернутися до когось із клопотанням про кого-небудь, посприяти комусь. Моє прохання до Вас: замовте за мене д. Уманцеві прихильне слово (М.  Фразеологічний словник української мови
  7. прихильний — ДОБРОЗИ́ЧЛИ́ВИЙ (який бажає людям добра, співчуває їм, дбає про них; який виражає таке ставлення до людей; про почуття, поведінку тощо такої людини), ЗИЧЛИ́ВИЙ, ПРИХИ́ЛЬНИЙ, ДОБРОЗИ́ЧНИЙ рідше; ПОБЛА́ЖЛИВИЙ (трохи зверхній); ТЕ́ПЛИЙ (перев.  Словник синонімів української мови
  8. прихильний — Прихи́льний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. прихильний — ПРИХИ́ЛЬНИЙ, а, е. 1. до кого — чого, діал. для кого. Який підтримує, захищає кого-, що-небудь, стоїть на чиємусь боці. Між козаками пройшла чутка, що пани отруїли короля за те, що він був прихильний до козаків (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
  10. прихильний — Прихильний, -а, -е Расположенный, склонный, благосклонный. Ти ще одна до мене прихильна зосталась. Мир. Пов. II. 114. Вони були прихильні до церковної служби. К. Гр. Кв. VIII.  Словник української мови Грінченка