Значення в інших словниках
-
причілок —
причі́лок іменник чоловічого роду бокова стіна будинку; бокова частина даху; край, кінець чого-небудь розм.
Орфографічний словник української мови
-
причілок —
-лка, ч., розм. 1》 Бокова стіна будинку; бокова частина даху. 2》 перен., рідко. Край, кінець чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
причілок —
ПРИЧІ́ЛОК, лка, ч., розм. 1. Бокова стіна будинку; бокова частина даху. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (І. Нечуй-Левицький); Хазяйки білять хати, прикрашають причілки різною глиною – .. то коричнево-червоною, то сірою, то чорною (Ю.
Словник української мови у 20 томах
-
причілок —
Причі́лок, -лка; -чі́лки, -лків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
причілок —
ПРИЧІ́ЛОК, лка, ч., розм. 1. Бокова стіна будинку; бокова частина даху. Хата осіла й трохи перехнябилась набік, на причілок (Н.-Лев., II, 1956, 256); Хазяйки білять хати, прикрашають причілки різною глиною — ..
Словник української мови в 11 томах
-
причілок —
(укр.) 1. Бічний фасад споруди, торцева стіна прямокутного зрубу. 2. Звис даху на торцевій частині будівлі, влаштований на консолях нерідко з великим виносом. Призначався для захисту стін від сонячного перегріву і сприяв інсоляції житла в ранні години.
Архітектура і монументальне мистецтво
-
причілок —
Причілок, -лка м. 1) Боковая стѣна дома; бокъ крыши дома, фронтонъ. Рудч. Ск. І. 117. 2) Боковая стѣнка сундука. Сумск. у. Вас. 150.
Словник української мови Грінченка