прострочений —
простро́чений 1 дієприкметник термін якого збіг простро́чений 2 дієприкметник прошитий; прострілений
Орфографічний словник української мови
прострочений —
I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прострочити 1), 2). II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прострочити. || прострочено, безос. присудк. сл. || у знач. прикм. Прострочена заборгованість.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прострочений —
ПРОСТРО́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до прострочи́ти 1, 2. Іван .. стояв унизу і перед собою бачив лише широку підошву, прострочену в два ряди міцними цвяхами (С.
Словник української мови у 20 томах