проте —
ПРОТЕ – ПРО ТЕ Проте. 1. спол. Однак, але. Майстер говорив не голосно, а майже шелестів, як те листя. Проте всі чули кожне його слово (О.Гончар); Хоча до нього ставляться трохи скептично, проте Доцента люблять, бо з ним можна побазікати й посміятись (Є.
Літературне слововживання
проте —
1》 спол., також у сполуч. зі спол. а, та. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, та, однак. || За наявності допустового сполучника в підрядному реченні або при іншому однорідному члені речення – все...
Великий тлумачний словник сучасної мови
проте —
ПРОТЕ́. 1. спол. протиставний, також у сполуч. із спол. а, та. Виражає протиставний зв'язок між сурядними частинами складного реченнями або однорідними членами речення; але, та, однак.
Словник української мови у 20 томах
проте —
проте́ сполучник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
проте —
ПРОТЕ́ (незважаючи на щось), ОДНА́К, ОДНА́ЧЕ, ВСЕ Ж (УСЕ́ Ж), ВСЕ́-ТАКИ (УСЕ́-ТАКИ), ВТІМ, А ВТІМ (УТІ́М), ПАК (ПА́КИ) розм., ПРЕ́ЦІНЬ діал. Немає сонця І десь воно, проте, живе і світить: За хмарами пливучими, за снігом, За млою переливною (М.
Словник синонімів української мови
проте —
Проте́, присл. Мені́ було́ ле́гше, коли́ па́нна Ане́ля за обі́дом мене́ проха́ла. Проте́ я впе́рто зріка́вся і терпі́в го́лод (Коцюб.)
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
проте —
Проте́ нар. Между тѣмъ, однако. МВ. І. 25. Не віре, ну, а проте хоче дізнатися, чи справді воно так. Грин. II. 117. Ох, я ж її вже просила, я ж їй і годила, проте злая мачуха сорочки не шила. Грин. III. 412.
Словник української мови Грінченка