проте
проте́
1》 спол., також у сполуч. зі спол. а, та. Виражає протиставний зв'язок між сурядними реченнями або однорідними членами речення; але, та, однак.
|| За наявності допустового сполучника в підрядному реченні або при іншому однорідному члені речення – все ж.
2》 присл., у знач. вставн. сл. Незважаючи на це, все ж, все-таки.
Великий тлумачний словник сучасної української мови