протилежність

р. противність; (кому) антипод; фр. п. полюс; (діяметральна) ІД. небо і земля; п! КОНТРАСТ.

Значення в інших словниках

1. протилежність — (інше за якостями) крайність, полярність, книжн. антитеза.  Словник синонімів Полюги
2. протилежність — протиле́жність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
3. протилежність — -ності, ж., часто у сполуч. зі сл. цілковита, діаметральна, повна, пряма і т. ін. 1》 тільки одн. Властивість за знач. протилежний 2). На протилежність кому, чому — на відміну від кого-, чого-небудь, всупереч комусь, чомусь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. протилежність — ПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ, ності, ж., часто у сполуч. зі сл. цілковита, діаметральна, повна, пряма і т. ін. 1. тільки одн. Властивість за знач. протиле́жний...  Словник української мови у 20 томах
5. протилежність — ПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ (хтось або щось, протилежні іншому за якостями, властивостями, ознаками), АНТИТЕ́ЗА книжн., ПРОТИ́ВНІСТЬ заст., ПРОТИВЕ́НСТВО заст., діал., СУПРОТИЛЕ́ЖНІСТЬ заст.  Словник синонімів української мови