протиставити —
протиста́вити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
протиставити —
-влю, -виш; мн. протиставлять; і протиставляти, -яю, -яєш, недок., протипоставити, -влю, -виш; мн. протипоставлять; док., перех. 1》 Порівнювати, зіставляти кого-, що-небудь, вказуючи на їх несхожість, різницю, протилежність. 2》 кому, чому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
протиставити —
ПРОТИСТА́ВИТИ див. протиставля́ти.
Словник української мови у 20 томах
протиставити —
ПОРІ́ВНЮВАТИ (вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи тощо якісь однорідні предмети, явища, людей, виявляти в них однакове чи різне, переваги чи недоліки і т. ін.), РІВНЯ́ТИ, ЗІСТАВЛЯ́ТИ, ЗРІ́ВНЮВАТИ розм.; ПРИРІ́ВНЮВАТИ, ПРИМІРЯ́ТИ (ПРИМІ́РЮВАТИ) (звич.
Словник синонімів української мови