(- молитву) розгрішальний, ок. розгрішущий; (промінь) останній.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
прощальний —
проща́льний прикметник
Орфографічний словник української мови
прощальний —
[прошчал'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
прощальний —
-а, -е. 1》 Стос. до прощання. || Викликаний прощанням. || Який буває, відбувається тощо під час прощання з покійником. || Який влаштовується з нагоди від'їзду. 2》 перен. Останній.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прощальний —
ПРОЩА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Стос. до прощання. Покріпившися, засів [капітан] писати прощальні листи до жінки і до дітей (І. Франко); Михайлина прощальним поглядом окинула своє житло (Ю.
Словник української мови у 20 томах
прощальний —
ПРОЩА́ЛЬНИЙ (пов'язаний з прощанням), РОЗЛУ́ЧНИЙ. Гості пішли повз наші двері, проводжені господарями. Голоси їхні десь біля хвіртки посилились, потім затихли прощальні вигуки (М.
Словник синонімів української мови
прощальний —
Прощальний, -а, -е 1) Прощальный. 2) — молитва. Разрѣшительная молитва.
Словник української мови Грінченка