Не солоний; (смак) не гострий; (корж) не кислий; П. нецікавий, нудний.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
прісний —
прі́сний прикметник
Орфографічний словник української мови
прісний —
[пр’існией] м. (на) -еіному/-еі(‘)н'ім, мн. -еі(‘)н'і
Орфоепічний словник української мови
прісний —
-а, -е. 1》 Позбавлений певного смаку через відсутність або незначний вміст солі. || Який містить несолону воду. || Приготовлений без солі чи без достатньої кількості солі (про страву). Прісний смак.
Великий тлумачний словник сучасної мови
прісний —
ПРІ́СНИЙ, а, е. 1. Позбавлений певного смаку через відсутність або незначний уміст солі. Внизу, під самою горою, Криниця прісної води (П.
Словник української мови у 20 томах
прісний —
НЕЦІКА́ВИЙ (який не викликає до себе зацікавлення, не приваблює, не привертає уваги), НЕІНТЕРЕ́СНИЙ заст., НУДНИ́Й підсил., НУДО́ТНИЙ підсил. розм., СКУЧНИ́Й підсил. рідше; МАЛОЦІКА́ВИЙ (недостатньо цікавий); ПРІ́СНИЙ розм.
Словник синонімів української мови
прісний —
Прі́сний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
прісний —
ПРІ́СНИЙ, а, е. 1. Позбавлений певного смаку через відсутність або незначний вміст солі. Внизу, під самою горою, Криниця прісної води (Граб.
Словник української мови в 11 томах
прісний —
Прісний, -а, -е 1) Прѣсный. 2) Въ сказкахъ: чужой, посторонній. Царь... сховався під ліжко. Прилітає змій, ввійшов в палац: «Фе, фе! прісна кість смердить!» — Та де там тобі, — каже панна, — тут прісна кість узялась? Сюди прісного чоловіка і ворон кости не занесе. Чуб. II. 209.
Словник української мови Грінченка