пузо —
-а, с., розм. Велике, товсте черево. || фам. Черево взагалі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пузо —
див. брюхо, живіт
Словник чужослів Павло Штепа
пузо —
ПУ́ЗО, а, с., розм. Великий, товстий живіт. Хівря .. не терпіла того Ігнася з великим пузом і маленьким, сіреньким личком (Грицько Григоренко); – А той хазяїн, що був передніше, мабуть дуже любив полову й сирі гарбузи та сам їв, а нам тільки показував.
Словник української мови у 20 томах
пузо —
від (од) пу́за, зі сл. ї́сти, годува́ти, нагуля́тися і т. ін. Досхочу. — На фронт би швидше. Там хоч годуватимуть від пуза,— висловлював він (Денис) заповітну думку (Григорій Тютюнник); — Ну чого ж це ти такий сумний?...
Фразеологічний словник української мови
пузо —
ЖИВІ́Т (частина тіла людини і тварини), ЧЕ́РЕВО розм., ПУ́ЗО фам., УТРО́БА фам., ЧЕРЕ́ВИНА розм. рідше; ЛО́НО книжн., поет. (про частину тіла як символ материнства). — Захворів. Живіт болить, ламає мене всього (О.
Словник синонімів української мови