пульс —
пульс іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
пульс —
[пул'с] -са, м. (на) -с'і
Орфоепічний словник української мови
пульс —
-у, ч. 1》 Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні. Альтернуючий пульс — пульс, при якому після кожної нормальної за наповненням хвилі наступає хвиля меншого наповнення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пульс —
Живець, живчак
Словник чужослів Павло Штепа
пульс —
ПУЛЬС, у, ч. 1. Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин, спричинені викиданням крові з серця при кожному його скороченні. Поправляюсь потрохи, серце і печінка стали меншими, пульс добрий, краще їм (М.
Словник української мови у 20 томах
пульс —
(від лат. pulsus – удар, поштовх) 1. Поштовхоподібні коливання стінок кровоносних судин у людини й тварин; спричинюються викиданням крові з серця при кожному його скороченні. 2. Переносно – ритм, темп руху, життя (напр., пульс суспільного життя).
Словник іншомовних слів Мельничука
пульс —
Ритмічне розтягання пружної стінки артерій, спричинене виштовхуванням крові у вел. артерії під час зменшення об'єму серцевих камер; частота п. людини бл. 60-80 скорочень за хвилину; п. має вел. значення у діагностиці.
Універсальний словник-енциклопедія
пульс —
відчува́ти пульс епо́хи. Не відставати від нових вимог життя. Уявити собі повернення назад до літературного оточення в орденах і славі,— це була найперша мрія.
Фразеологічний словник української мови