пульсувати

у. б'ючкувати; (- море) коливатися; (- пульс) БИТИ; п-к -УЮЧИЙ, що пульсує, пульсатор, п-к пульсаторний, пульсаційний, б'ючкий, (біль) штрикучий.

Значення в інших словниках

1. пульсувати — пульсува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. пульсувати — -ує, недок. 1》 Ритмічно розширюватися і скорочуватися (про серце, кровоносні судини). || Ритмічно рухатися по кровоносних судинах (про кров). || Створювати враження биття, сіпання з болем (про нарив, пухлину і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пульсувати — ПУЛЬСУВА́ТИ, у́є, недок. 1. Ритмічно розширюватися і скорочуватися (про серце, кровоносні судини). Руки його були гарячі, жили пульсували, як у тифозного (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. пульсувати — БИ́ТИСЯ (про серце, кровоносні судини — ритмічно скорочуватися; про кров — ритмічно рухатися), БИ́ТИ розм., ПУЛЬСУВА́ТИ, СТУ́КАТИ, СТУКОТА́ТИ (СТУКОТІ́ТИ) підсил., СТУГОНІ́ТИ підсил., ГУ́ПАТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
5. пульсувати — Пульсува́ти, -су́ю, -су́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)