підписувати

(що) ставити <�класти> підпис під чим, підписуватися під чим, (угоду) укладати; п. ф. ПІДПИСУВАТИСЯ, див. ПІДПИСУВАТИ; (щось робити) ф. ЗГОЛОШУВАТИСЯ.

Значення в інших словниках

1. підписувати — підпи́сувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підписувати — -ую, -уєш, недок., підписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь. || Укладати договір, угоду і т. ін., скріплюючи їх підписом, підписами. 2》 Писати текст, залишати напис па чому-небудь, під чимсь як пояснення.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підписувати — ПІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. Ставити підпис на знак підтвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені .. підписувать якісь бумаги (М.  Словник української мови у 20 томах
4. підписувати — ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи).  Словник синонімів української мови
5. підписувати — Підпи́сувати, -сую, -суєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підписувати — ПІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені.. підписувать якісь бумаги (Кроп.  Словник української мови в 11 томах
7. підписувати — Підписувати, -сую, -єш сов. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68. 2) Надписывать, надписать.  Словник української мови Грінченка