підпис —
пі́дпис іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
підпис —
-у, ч. 1》 Дія за знач. підписати, підписувати 1). 2》 Прізвище або ініціали, написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або потвердження чого-небудь. 3》 Напис, текст на чому-небудь, під чимсь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
підпис —
ПІ́ДПИС, у, ч. 1. Дія за знач. підписа́ти, підпи́сувати 1. Зачинив [Наполеон] вікно і наблизився до столу, на якому лежали донесення маршалів, листи з Франції, накази, які чекали на підпис (П.
Словник української мови у 20 томах
підпис —
ПІ́ДПИС (власноручно написані прізвище, ініціали), АВТО́ГРАФ, ФАКСИ́МІЛЕ (кліше, печатка тощо, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручно написані прізвище, ініціали; сам такий відбиток).
Словник синонімів української мови
підпис —
ПІ́ДПИС, у, ч. 1. Дія за знач. підписа́ти, підпи́сувати 1. Зачинив [Наполеон] вікно і наблизився до столу, на якому лежали донесення маршалів, листи з Франції, накази, які чекали на підпис (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах
підпис —
Підпис, -су м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.
Словник української мови Грінченка