підпис

Пі́дпис, -су; пі́дписи, -сів

Значення в інших словниках

1. підпис — пі́дпис іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підпис — (власноручний) автограф; (лише літери) ініціяли; (під картиною) напис.  Словник синонімів Караванського
3. підпис — -у, ч. 1》 Дія за знач. підписати, підписувати 1). 2》 Прізвище або ініціали, написані власноручно під текстом, малюнком, картиною і т. ін., як свідчення авторства або потвердження чого-небудь. 3》 Напис, текст на чому-небудь, під чимсь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підпис — ПІ́ДПИС, у, ч. 1. Дія за знач. підписа́ти, підпи́сувати 1. Зачинив [Наполеон] вікно і наблизився до столу, на якому лежали донесення маршалів, листи з Франції, накази, які чекали на підпис (П.  Словник української мови у 20 томах
5. підпис — ПІ́ДПИС (власноручно написані прізвище, ініціали), АВТО́ГРАФ, ФАКСИ́МІЛЕ (кліше, печатка тощо, за допомогою яких можна багаторазово відтворювати власноручно написані прізвище, ініціали; сам такий відбиток).  Словник синонімів української мови
6. підпис — ПІ́ДПИС, у, ч. 1. Дія за знач. підписа́ти, підпи́сувати 1. Зачинив [Наполеон] вікно і наблизився до столу, на якому лежали донесення маршалів, листи з Франції, накази, які чекали на підпис (Кочура, Зол.  Словник української мови в 11 томах
7. підпис — Підпис, -су м. 1) Подпись. 2) Надпись. Там у єї на вікні підпис єсть, що вона прачка. Кременец. у.  Словник української мови Грінченка