під'яремний —
під'яре́мний прикметник
Орфографічний словник української мови
під'яремний —
див. невільник
Словник синонімів Вусика
під'яремний —
-а, -е. 1》 Який ходить в упряжі, носить ярмо. Під'яремний віл. 2》 перен. Який перебуває в неволі; поневолений, уярмлений. || Який здійснюється, існує і т. ін. в умовах неволі, поневолення. || у знач. ім. під'яремний, -ного, ч.; під'яремна, -ної...
Великий тлумачний словник сучасної мови
під'яремний —
ПІД'ЯРЕ́МНИЙ, а, е. 1. Який ходить в упряжі, носить ярмо. Під'яремний віл. 2. перен. Який перебуває в неволі; поневолений, уярмлений. [Олізар:] Гляньте: вже в потухлих очах під'яремних людей загорається гордий огонь волі (С.
Словник української мови у 20 томах
під'яремний —
ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ (який перебуває в неволі, під чиїмсь гнітом тощо), НЕВІ́ЛЬНИЙ, ПІД'ЯРЕ́МНИЙ, КАБА́ЛЬНИЙ заст.; ПОНЕВО́ЛЕНИЙ, УЯ́РМЛЕНИЙ (якого хтось поневолив). Була б доля Федоровича схожою на долю всіх підневільних, згорьованих робітників (Ю.
Словник синонімів української мови