Словник синонімів Караванського

під'їздити

Над'їздити, над'їжджати, наближатися; П. ПІДЛАЩУВАТИСЯ.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. під'їздити — під'їзди́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. під'їздити — [п'ідйіздитие] -йіжджу, -йіздиш, -йіздиемо, -йіздиете; нак. -зди, -з'д'іт'  Орфоепічний словник української мови
  3. під'їздити — див. під'їжджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. під'їздити — ПІД'ЇЗДИ́ТИ див. під'їжджа́ти.  Словник української мови у 20 томах
  5. під'їздити — ПІД'ЇЖДЖА́ТИ (їдучи, наближатися до когось, чогось), ПІД'ЇЗДИ́ТИ, НАД'ЇЖДЖА́ТИ, НАД'ЇЗДИТИ, ДОЇЖДЖА́ТИ, ДОЇЗДИ́ТИ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ розм., ПІДКО́ЧУВАТИ розм.; ПІДРУ́ЛЮВАТИ, ПРИРУ́ЛЮВАТИ (літаком, автомобілем; про літак, автомобіль); ПІДЛІТА́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
  6. під'їздити — Під'їзди́ти, -джу́, -ди́ш сов. в. під'їхати, -їду, -деш, гл. Подъѣзжать, подъѣхать. Під'їхав до вогню, дивиться, — лежить змій. Рудч. Ск. І. 109. 2) Поддѣвать, поддѣть. Під'їхали нас братчики так, що тілько ушима, стрепенули. К. ЧР. 360. Хто кого обдурив, під'їхав, підсів. Мир. Пов. II. 55.  Словник української мови Грінченка