Значення в інших словниках
-
пісенник —
пісе́нник 1 іменник чоловічого роду збірник пісень пісе́нник 2 іменник чоловічого роду, істота той, хто пише або збирає пісні
Орфографічний словник української мови
-
пісенник —
-а, ч. 1》 Збірник пісень. 2》 розм. Той, хто пише або збирає пісні. 3》 Співак, виконавець пісень.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
пісенник —
1. Збірка популярних пісень, романсів та інших творів, призначених для вокального виконання, яка часто містить лишемелодію і текст твору. 2. Співак, виконавець пісень. 3. Композитор або поет, який працює переважно в жанрі пісні.
Словник-довідник музичних термінів
-
пісенник —
ПІСЕ́ННИК, а, ч. 1. Збірник пісень. Пісенники з нотами були рідкісним, але... цікавим явищем, яке відображало ряд особливостей музично-культурного життя Галичини (з наук. літ.). 2. розм. Той, хто пише або збирає пісні. Після війни...
Словник української мови у 20 томах
-
пісенник —
ПІСЕ́ННИК (збірник пісень), СПІВА́НИК. — Нам якби щось про чорноморських матросів.. Та пісень з нотами.. — Про флотських навряд чи що буде.. А от пісенник, це інша річ (О. Гончар); Особлива увага (В.
Словник синонімів української мови
-
пісенник —
ПІ́СЕННИК, а, ч. 1. Збірник пісень. Пісенники з нотами були рідкісним, але… цікавим явищем, яке відображало ряд особливостей музично-культурного життя Галичини (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 49). 2. розм. Той, хто пише або збирає пісні. Після війни...
Словник української мови в 11 томах