піти
док., о. почвалати, почухрати, неґ. повіятися, (поволокти ноги) поплентатися, пошкандибати, (прожогом) чкурнути, шморгнути; (з хати) вийти, (до хати) зайти, увійти; (від кого) відійти, покинути <�залишити> кого; (військом) рушити; (проти) виступити; (вгору) піднестися, здертися, злізти; (світзаочі) податися; (на вигадки) вдатися до; (на хитрощі) пуститися; (за ким) підпорядкуватися кому; (за кого) вийти заміж, побратися <�одружитися, взяти шлюб> з ким; (в діло) здатися, використатися; (- крам) продатися; (- запах) поширитися, (- регіт) пролунати, (- славу) розійтися; (- час) минути; (на літо) повернути; (вперед) просунутися, зробити <�ступити> крок, ступнути; (- дощ) почати падати <�йти>; (від чого) взяти початок, зродитися, постати, виникнути; (- годинник) запрацювати; (у грі) зробити хід; ід. ПІТИ В РІСТ, почати рости.
Практичний словник синонімів української мови