піти

док., о. почвалати, почухрати, неґ. повіятися, (поволокти ноги) поплентатися, пошкандибати, (прожогом) чкурнути, шморгнути; (з хати) вийти, (до хати) зайти, увійти; (від кого) відійти, покинути <�залишити> кого; (військом) рушити; (проти) виступити; (вгору) піднестися, здертися, злізти; (світзаочі) податися; (на вигадки) вдатися до; (на хитрощі) пуститися; (за ким) підпорядкуватися кому; (за кого) вийти заміж, побратися <�одружитися, взяти шлюб> з ким; (в діло) здатися, використатися; (- крам) продатися; (- запах) поширитися, (- регіт) пролунати, (- славу) розійтися; (- час) минути; (на літо) повернути; (вперед) просунутися, зробити <�ступити> крок, ступнути; (- дощ) почати падати <�йти>; (від чого) взяти початок, зродитися, постати, виникнути; (- годинник) запрацювати; (у грі) зробити хід; ід. ПІТИ В РІСТ, почати рости.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

піти — (рушити з місця) відійти, податися, (скоро) почимчикувати, шуснути, (повільно) побрести, почвалати, потягти, (насилу) поволоктися, поплентатися, (несхвально) повіятися. Словник синонімів Полюги
піти — пі́ти дієслово недоконаного виду співати розм. піти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
піти — I п`ітидив. піяти. II піт`ипіду, підеш; мин. ч. пішов, -шла, -шло, мн. пішли; наказ. сп. піди; док. 1》 Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати. Великий тлумачний словник сучасної мови
піти — Ію, -ієні, недок., рідко. Співати. Задуже піють українські гони і потечуть колись по ринвах рліль. (Т.1, кн.2:61); Лиш модрини гудуть, гудуть мо- дрини, а вітри лекалами хуг піють, що заблуклий в сопках пестун скоро без ведмедиці в пург-снігах згине. (П-2:17). Словник поетичної мови Василя Стуса
піти — ПІ́ТИ див. пі́яти. ПІТИ́, піду́, пі́деш; мин. ч. пішо́в, шла́, шло́, мн. пішли́; наказ. сп. піди́; док. 1. Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); протилежне стати. Словник української мови у 20 томах
піти — піти́... Лексикон львівський: поважно і на жарт
піти — Все пішло на виворот. Нічого не зробилось, як плянувалося. Все пішло на галай та на балаГі. Все знівечилось. З чим прийшов, з тим пішов. Нічого не скористав. З чим баба на торг, з тим і з торгу. Не продала свого краму, а вернула до дому. Приповідки або українсько-народня філософія
піти — наказ. сп. Заявити про небажання мати справи з кимось. І пішли вони всі (Ю. Андрухович). Впадло кудись їхати, з кимсь зустрічатися. Пішли еони (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
піти — син. кудись: звалити, здиміти, здриснути, злиняти, сканати, умиватися. Словник жарґонної лексики української мови
піти — (аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
піти — ПОЛОВИ́НА (одна з двох рівних складових частин чогось), ПІВ (ПІВ-). Вона сіла за стіл закушувати і половина пирога заклякла в руках, а невеличка крихта гнітом лежала в роті (Панас Мирний); Нині ж із турботами Я живу банкнотами, Синіми та сивими... Словник синонімів української мови
піти — Піти́, піду́, пі́деш; пішо́в, пішла́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
піти — ПІ́ТИ див. пі́яти. ПІТИ́, піду́, пі́деш; мин. ч. пішо́в, шла́, шло́, мн. пішли́; наказ. сп. піди́; док. 1. Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); протилежне стати. Словник української мови в 11 томах
піти — Піти, піду́, -деш гл. 1) Пойти. Куди піти, то піти, аби дома не сидіти. Пішов би батька одвідав. — за вітром, за водою. Пропасть безслѣдно. Ном. № 1906. Не дав мені Господь пари, та й дав мені лиху долю, та й та пішла за водою. н. п. Уман. Словник української мови Грінченка