піти

ПІ́ТИ див. пі́яти.

ПІТИ́, піду́, пі́деш; мин. ч. пішо́в, шла́, шло́, мн. пішли́; наказ. сп. піди́; док.

1. Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); протилежне стати.

Пішов степом сіромаха, Сльози утирає. Довго, довго оглядався, Та й не видко стало (Т. Шевченко);

Коні сіпнули, пішли по ниві (Панас Мирний);

Мати каже: “Помолися, сину ..” Помолився я. Пішли (Григорій Тютюнник);

// Почати пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб.

Пішов [Улас] тихою ступою, підпираючись паличкою (Г. Квітка-Основ'яненко);

Коні вибігли на гору, пішли підтюпцем (М. Коцюбинський);

Пішли [бійці] майже бігцем, беручи гвинтівки наперевіс (О. Гончар).

2. Почати рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту – їхати, пливти, летіти).

Зиркнув [Зевс], мигнув, махнув рукою Над Тибром, чудною рікою, Всі врозтіч кораблі пішли (І. Котляревський);

З уклону пішов поїзд (О. Довженко);

Від вапнякової смуги .. пішли трактори з причіпними плугами (І. Муратов);

// Почати пересуватися – поїхати, поскакати верхи і т. ін.

Пішло одважне військо Через нетрі та пустині (Леся Українка);

// Почати пересуватися – пливти, летіти з місця на місце (про косяки риб, зграї птахів, деяких дрібних тварин і т. ін.).

Пізно в цьому році пішла скумбрія (Ю. Збанацький);

Над лугом підуть тихим льотом журавлі (Ю. Яновський);

// Почати пересуватися в небі (про небесні світила, хмари).

– Колись таки прийде час: навстіж розкриються золоті ворота, і сонце піде небом, а щастя землею (М. Стельмах);

// Почати литись, текти і т. ін. в якомусь напрямі (про воду, хвилі і т. ін.).

Пішла хвиля .. далеко по гладенькому поверсі води (І. Нечуй-Левицький);

Незабаром пішла крига на річках (І. Багмут);

// Попливти, розійтися на поверхні води.

Ось уже шубовснула котрась із дівчат – круги пішли по воді (А. Головко);

// Переходити, передаватися із рук у руки.

За сим тут началось [почалось] гуляння, І чарочка пішла кругом (І. Котляревський);

// Почати рухатися, переміщатися в певному напрямі (про електричний струм, різноманітні імпульси і т. ін.).

Струм пішов у електромережу;

// розм. Відправитися поштою, телеграфом (про листи, посилки, телеграми і т. ін.).

Вчора я доїхала сюди в полудні, але не писала, бо раз, що була втомлена, а друге, що все одно лист не пішов би, – тут пошта йде не щодня, а тричі на тиждень (Леся Українка);

З армійського вузла зв'язку в Міністерство електростанцій пішла телеграма (С. Голованівський);

Сьогодні посилка з книгами піде у Лондон (з наук.-попул. літ.);

// розм. Передатися, переслатися для затвердження, розгляду і т. ін. (про накази, проекти, справи тощо).

– Та ще не тужи, – сказав один панич [Ївзі], виходячи з суда. – Ще діло пішло в губернію (Г. Квітка-Основ'яненко).

3. Вийти, вирушити в певному напрямі, кудись, до кого-, чого-небудь.

Не заходячи додому, пішов [Наум] у город (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Хуса:] Так що ж? Піди до матері моєї і попроси її... (Леся Українка);

Вона пішла туди [на фронт], де гоять братні рани, де на очах журба, а в серці тільки дим... (В. Сосюра);

// Зайти до якого-небудь приміщення.

Він пішов у канцелярію й показав старшині бомагу [папірець] (М. Коцюбинський);

Уляна, плачучи, пішла в сіни (Григорій Тютюнник);

// з інфін., по кого – що, до чого, на що і т. ін. Вийти, вирушити кудись з певною метою.

Уранці ухопила [Оксана] відра і пішла по воду (Г. Квітка-Основ'яненко);

Попрощались молодята, пішов Михайло чумакувати (Марко Вовчок);

Другого дня після того, як Микола покинув Нимидору й пішов на заробітки, Нимидора мусила йти на панщину (І. Нечуй-Левицький);

// перев. від кого – чого. Залишити, покинути кого-, що-небудь; відійти.

– Ще й году нема, як ти пішов від нас, а навчився письма і співати вмієш (Г. Квітка-Основ'яненко);

Через кілька місяців після шлюбу вона пішла від чоловіка (С. Журахович);

// Вийти за межі якого-небудь місця, з якогось приміщення і т. ін.

Довго управитель і сварився, і умовляв людей: вони далі й слухати його не стали, пішли геть (Марко Вовчок);

То блідна, а то ще блідніша .. пішла Уляна з попової хати (Панас Мирний);

Першим бажанням Черкашина було встати й піти геть (Л. Дмитерко);

// Здійснити наступ на кого-небудь; виступати в похід.

– Можна піти на Туреччину або на татарву! (О. Довженко);

Тікаймо в Січ, Тарасе милий, ми звідти підем на панів! (В. Сосюра);

// Почати активно діяти проти кого-, чого-небудь.

Очі її горіли, в грудях булькало і стогнало, лице зробилося лютим і невблаганним, і вона пішла на Дороша, а він відходив назад (Григорій Тютюнник);

Що зосталось би від нього самого, якби пішов насупроти цієї розбушованої сили-стихії, що зробила його отаманом (О. Гончар);

// У формі наказ. сп. разом з дієсловом наказ. сп. підсилює спонукання до початку якої-небудь дії.

Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі (П. Тичина);

– Ану, піди витруси своє добро (Григорій Тютюнник).

4. Почати який-небудь вид роботи; стати кимсь за фахом.

Що тут на світі робити? Пішов я до рала (Т. Шевченко);

Раїса мусила піти в учительки (М. Коцюбинський);

// Вступити куди-небудь на навчання.

В той рік, як пішов син в авіаційне [училище], посаджено ці молоді топольки (О. Гончар);

// Стати членом якого-небудь колективу, якоїсь організації і т. ін.

Товариші мої Пішли у військо, кликали й мене (Леся Українка).

5. перев. з інфін. Почати виконувати певну дію, рухаючись.

Секретар суду .. ухопив попа – і пішли удвох драти гопака (Панас Мирний);

Чи молоді, чи старі чоловіки затівають бійку, йому байдуже: вривається з гиркою-фунтовичком у кулаці – і пішов скородити направо й наліво (Григорій Тютюнник).

6. Почати діяти певним чином, інакше, ніж раніше.

Пішла голота на вигадки (Номис);

Акорди пішли в нелад, – і спинились, наче струни разом порвались (І. Нечуй-Левицький);

// за ким – чим. Почати діяти згідно з чиїмись поглядами, принципами, наслідуючи кого-, що-небудь.

[Едіта (дочитує сама твердим, сумним голосом):] Хто не прийме хреста свого і за мною не піде, не годен мене (Леся Українка);

// на що. Виявити готовність до чого-небудь, погодитися на щось.

Піти на запропоновані умови.

7. за кого і без дод. Взяти шлюб, одружитися (про жінку); вийти заміж.

– Я не піду за вашого сина, – промовила голосно Катря (Марко Вовчок);

[Марко:] Андрій ходу їй не давав. От вона і пішла за нього (З. Мороз).

8. Використатися для чого-небудь, за якимсь призначенням.

Оці будинки, покої... тепер підуть під школи (М. Коцюбинський);

– Не для того ми за тим деревом їздили за тридев'ять земель, щоб тратити та марнувати його по-дурному. Воно на стройку [будівництво] піде (Григорій Тютюнник);

// Витратитися на кого-, що-небудь.

Гай-гай, скільки грошви піде на витівку, а який толк з неї? (М. Стельмах).

9. Мати збут, почати користуватися попитом, продаватися.

Швидко дестиляція зробилася кращою, і нафта пішла на торзі, витискаючи американську (І. Франко).

10. Почати поширюватися від чого-небудь, виходити з чогось (про дим, запах, тепло і т. ін.).

Смаковитий запах від качки так і пішов по хаті (Панас Мирний);

Встало сонце чисте-чисте, до ріки побіг струмок, і гудок озвавсь басисто. Із труби пішов димок... (М. Рудь);

// Почутися, пролунати (про звук, голос і т. ін.).

Скаже й прикаже [о. Хведор], – зараз піде регіт по хатах (І. Нечуй-Левицький);

– І ще одне, друзі... – гукнув Жук, аж луна пішла лісом (П. Козланюк).

11. З'являтися, охопивши собою кого-, що-небудь.

Пішла на людей пошесть та хвороба всяка (Панас Мирний);

У Юзі аж плями пішли по лиці (Леся Українка);

Тільки від воєнного бруду вичистив [колодязь], як пішли чорні бурі – довелось ще чистити й після них (О. Гончар);

// перен. Поширитися, розійтися (про відомості, чутки, славу і т. ін.).

– Якби я посватана була, тогді б і нічого, а то хто-небудь побачить, та про мене ще й слава піде (Г. Квітка-Основ'яненко);

По всьому селі пішла чутка, що в нас весілля (Марко Вовчок);

– Скоро .. поговір піде, що під батькове крильце заховалася... (В. Кучер).

12. Продовжитися, тривати в часі.

Життя її знову пішло, як хід заведеного механізму (Л. Дмитерко).

13. Минати, проходити (про час та його відрізки, про певний період життя, розвитку, про якусь подію і т. ін.).

Пішли дні за днями й часи за часами, попривикали дітки, що нема старшого брата (Марко Вовчок);

Здалека чути переплеск весла, Падуть листки пожовклі і червоні І тихо плинуть по холоднім лоні Туди, куди і молодість пішла (М. Рильський);

// безос.

А я нездужав та й нездужав. Вже на сьомий тиждень пішло, я все лежав (Марко Вовчок).

14. Наставати, наступати, переходити в інший стан.

– Може пройде, може спаде жар, – думає Тамара, – хоч би до ранку полегшало, тоді піде на одужання (А. Хижняк);

Від'їжджаючи, просив [художник] Ганну доглянути за його речами і пообіцяв повернутися, як тільки по-справжньому піде на осінь (В. Козаченко);

// Почати виконуватися або здійснюватися.

Пішли танці і співи (І. Франко);

Саме в цю мить світло в залі погасло. Знати – пішло кіно (А. Головко);

Хлопці за держаки – “Давай” – Пішла робота (А. Головко);

// Розпочинатися, точитися (про бесіду, розмову).

Бесіда пішла жвавіше (М. Коцюбинський);

Потім про інше розмова пішла (Д. Павличко);

// Ставати інтенсивнішим – розвиватися, рости і т. ін.

Бовдюг дивився на заслону дощу чисто з господарської сторони і теж радів, що після цієї зливи добре підуть рости посіви (Григорій Тютюнник);

// перен. Просунутися в певному напрямі, у своєму розвитку.

Як пройшов [Максим] усю азбуку, аж повеселів: діло пішло спірніше (Панас Мирний);

Література пішла далеко вперед (А. Малишко).

15. Почати падати зверху, литися (про опади).

Після Покрови пішли дощі (Панас Мирний);

Увечері небо затяглося хмарами, насупилось, пішов дощ (Яків Баш);

// Почати просочуватися (про воду, кров).

[Оксана:] Мовчи, Артеме, знову кров пішла... (О. Корнійчук);

// Почати з'являтися, поступати або переміщатися, надходячи куди-, звідки-небудь.

В цю мить з двох мартенів разом пішла сталь (В. Собко);

З одної бочки точать вже вуглець у мідяні “бідони”, звідти він піде в резервуари інжекторів (М. Коцюбинський).

16. Розташуватися певним чином (про будівлі, рельєф землі і т. ін.); набути певного напрямку або простягтися на якійсь відстані (про шлях, колію і т. ін.).

Далі пішли обідрані хатки убогих людей (Панас Мирний);

Черемош робився все більш покручений, а глибина у ньому щомить мінилася: то зовсім мілка вода, то на два метри углиб ямами піде (І. Муратов);

Стежка пішла все понад обривом (Г. Хоткевич);

Тут кінець ріденького, занедбаного садка, далі пішли чагарники, каракуватий березнячок (П. Колесник).

17. Взяти початок від кого-, чого-небудь, завдячити своїм існуванням чомусь.

Од його й пішли в Пісках полотенщики (Панас Мирний);

Одні гомоніли, що прізвисько [Дунай] пішло від пісні (М. Стельмах).

18. перев. із запереч. не, розм. Уживається в зворотах, що характеризують настання певного фізичного або психічного стану людини.

Їжа не піде; Слова не підуть.

19. Почати діяти, працювати (про механізм, устаткування і т. ін.).

Завод задвиготів, пішов (І. Микитенко).

20. за чим. Настати за чим-небудь, замінити що-небудь (перев. про однорідні поняття).

Балабуха випив і закусив пирогом. За першою чаркою пішла друга, за другою третя (І. Нечуй-Левицький).

21. чим. Зробити хід у грі в шахи, карти і т. ін.

Піти конем;

Піти дамою.

22. Увійти до складу чого-небудь.

Я обіцяв “Повію” киянам до моїх повних творів, – повинна б піти до 4 тому (Панас Мирний);

З готових оповідань одно даю до “Ради”, а друге має піти у “Дзвін” (М. Коцюбинський).

23. розм. Почати буйно рости, виростати.

Гриби пішли;

// Почати народжуватися, з'являтися один за одним.

Може, одружиться, підуть діти та й забудеться страшна напасть (М. Стельмах);

Після одруження пішли сини, і довелося Катрі лишити шахту (О. Гуреїв).

24. розм. Виявитися в певний час, з'явитися залежно від обставин.

– Та трудно вже й там, – кланяючись, каже Остап. – Не ті тепер порядки пішли (Панас Мирний);

– Дерево можна й пізніше позвозити, а двері й вікна, гляди, й переполовинять – тепер такий народ пішов! (М. Стельмах);

– І то правда, – зауважила Соломія, – дівчата пішли тепер не дуже-то сором'язливі (І. Цюпа);

// Стати наявним, з'явитися.

Пішли в Івановій хаті клопоти за клопотами (Панас Мирний);

Під першим шаром спочатку пішла солонцювата сіра глина (З. Тулуб).

Вихо́дити (іти́) / ви́йти (піти́) за́між див. вихо́дити;

Вступа́ти (захо́дити, вхо́дити і т. ін.) / вступи́ти (зайти́, ввійти́ і т. ін.) у супере́чку (в сва́рку) <�Іти́ /піти́ на супере́чку (на сва́рку)> <�Заво́дити / завести́ супере́чку (сва́рку)> див. вступа́ти¹;

Іти́ (вихо́дити) / піти́ (ви́йти) на за́сідку (діал. на за́сіди) див. іти́;

Іти́ (вихо́дити) / піти́ (ви́йти) на пе́нсію див. іти́;

Іти́ (вихо́дити, подава́ти) / піти́ (ви́йти, пода́ти) у відста́вку <�Бра́ти / взя́ти відста́вку> див. іти́;

Іти́ (вхо́дити) / піти́ (ввійти́) у за́в'язь див. іти́;

Іти́ (зво́дитися, ки́датися і т. ін.) / піти́ (звести́ся, ки́нутися і т. ін.) в ата́ку див. іти́;

Іти́ (ї́хати, бі́гти і т. ін.) / піти́ (пої́хати, побі́гти і т. ін.) з покло́ном (на поклі́н) див. іти́;

Іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) під укі́с див. іти́;

Іти́ / піти́ в забрі́д див. іти́;

Іти́ / піти́ в за́токи (в за́току) див. іти́;

Іти́ / піти́ війно́ю див. іти́;

Іти́ / піти́ в комі́рне див. іти́;

Іти́ / піти́ в комі́рники див. іти́;

Іти́ / піти́ в на́йми див. іти́;

Іти́ / піти́ в солда́ти див. іти́;

Іти́ / піти́ на перегово́ри див. іти́;

Іти́ / піти́ на по́ступки див. іти́;

Іти́ / піти́ на свій хліб (свого́ хлі́ба шука́ти) див. іти́;

Іти́ / піти́ на спочи́нок (на спочи́вок) див. іти́;

Іти́ / піти́ на стра́ту див. іти́;

Іти́ / піти́ у відпу́стку див. іти́;

Іти́ (пострига́тися) / піти́ (постри́гтися) в ченці́ (в черни́ці) див. іти́;

Іти́ (пуска́тися) / піти́ (пусти́тися) в та́не́ць (в тано́к, в тано́чок, до та́нцю, навпри́сядки і т. ін.) див. іти́;

Іти́ (ру́хатися) / піти́ парале́льним ку́рсом (на парале́льних ку́рсах) див. іти́;

Іти́ (става́ти) / піти́ (ста́ти) до шлю́бу див. іти́;

Іти́ (схо́дитися) / піти́ (зійти́ся) врукопа́ш (врукопа́шну) див. іти́;

На при́ступ іти́ (ки́датися) / піти́ (ки́нутися) <�При́ступом іти́ / піти́> див. іти́;

На причі́лок іти́ (захо́дити) / піти́ (зайти́) див. іти́;

(1) Піти́ в мо́ду – стати предметом загальної уваги, захоплення і т. ін.

Мотив другої пісні .. зовсім подібний .. до солдатських пісень, які пішли в моду скрізь по селах після турецької війни (Леся Українка);

(2) Піти́ в пере́верти – почати перевертатися, перекидатися через голову.

Сміх не реготи, пішла баба в переверти (Номис);

(3) Піти́ на пане́ль – вдатися до проституції.

Не було засобів до існування і Валентині довелося піти на панель (із журн.);

(4) Піти́ на по́брідки – податися бродяжити, блукати.

Думала вона, думала, – плакала .. та й, узявши дитину, пішла на побрідки... (Марко Вовчок);

(5) Піти́ на ска́ргу до кого, заст. – подати скаргу кому-небудь, поскаржитися комусь.

[Голоси з гурту молодих вояків:] Хай Люція помилують весталки! До імператора на скаргу підем, коли його скарають! (Леся Українка);

(6) Піти́ під суд – відповісти перед судом за кримінальний злочин.

– Як же буде із звітністю? Я заплутаюсь у папірцях і піду під суд! (О. Довженко);

– А ось ви, серденько, напевне, таки підете під суд. – Та що ви, пане! Хай Бог милує від такої напасті (М. Стельмах);

(7) Піти́ / ходи́ти по ни́шпорках – ретельно, старанно вишукувати що-небудь.

Блаженко сам пішов по нишпорках. Він натикався на багато дивовижних чудових речей (О. Гончар);

Гнат все ходить і ходить по нишпоркам, шукає чогось (з усн. мови);

(8) Пішла́ мо́да на що – стало модним що-небудь.

У ті полотняні часи в нашому селі пішла мода на галіфе (М. Стельмах);

(9) Пішло́ на гі́рше – стало гірше, погіршало.

Думав – от почну поправлятися. А тим часом знову пішло на гірше (М. Коцюбинський);

На гірше пішло, як вмер Хмєлєцкий, а натомість з шведської війни вернувся знову на Україну завзятий ворог козаків Конєцпольский (М. Грушевський);

(10) Пішло́ писа́ти – не можна втриматися.

– Побалакаєш, вип'єш по чарці, потім – по другій, а далі пішло писати – і образ божий загубиш... (М. Коцюбинський);

Пішо́в рік див. рік;

Прийма́ти (іти́) / прийня́ти (піти́) на багне́ти див. прийма́ти;

Пристава́ти (іти́) / приста́ти (піти́) в при́йми (у приймаки́) див. пристава́ти;

Пуска́тися (іти́, підніма́тися) / пусти́тися (піти́, підня́тися, узя́тися) на хи́трощі див. пуска́тися;

Розмо́ва іде́ (захо́дить, веде́ться, то́читься і т. ін.) / пішла́ (зайшла́) див. розмо́ва;

Сі́сти (потра́пити, піти́ і т. ін.) на па́лю див. сіда́ти;

Стіно́ю стоя́ти (йти, прохо́дити і т. ін.) / ста́ти (піти́, пройти́ і т. ін.) див. стоя́ти;

Ходи́ти (іти́) / піти́ до прича́стя див. ходи́ти;

Ходи́ти (ї́здити, ки́датися і т. ін.) / піти́ (побі́гти, ки́нутися і т. ін.) по сусі́дах див. ходи́ти.○ Іти́ / піти́ на мир (на прими́рення) див. іти́;

Іти́ / піти́ на попра́вку див. іти́;

Іти́ (ходи́ти) / піти́ на же́бри (по же́брах, у же́бри) див. іти́.△ Іти́ (вихо́дити) / піти́ (ви́йти) в стрі́лку (в тру́бку) див. іти́.

◇ Аж ляск іде́ / пішо́в <�Аж ля́ски йду́ть / пішли́> див. ляск¹;

[Аж] моро́з іде́ (прохо́дить, пробіга́є і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по́за спи́ною, по спи́ні і т. ін.) див. моро́з;

[Аж] мура́шки (кома́шки) бі́гають (пробіга́ють, лі́зуть і т. ін.) / побі́гли (пробі́гли, забі́гали, полі́зли, пішли́ і т. ін.) по спи́ні (по ті́лу, за плечи́ма, за спи́ною, по́за спи́ною і т. ін.) див. мура́шки;

[Аж (рідко бі́лий)] світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) [в оча́х (пе́ред очи́ма)] див. світ²;

Аж (рідко ті́льки) луна́ йде (розляга́ється, рідше гоготи́ть і т. ін.) / пішла́ (розлягла́ся, рідше загоготі́ла і т. ін.), див. луна́;

Аж (ті́льки) ви́ляски (рідко о́дляски) пі́дуть / іду́ть (розляга́ються) див. ви́ляск;

Аж (ті́льки) пил пішо́в [слі́дом (хма́рою і т. ін.)] див. пил;

А́кції іду́ть (підви́щуються, підніма́ються і т. ін.) / пішли́ (підви́щилися, підняли́ся і т. ін.) [вго́ру] див. а́кція¹;

(11) Бода́й про́падом пішло́ – уживається для вираження крайнього незадоволення, великого обурення чим-небудь.

Чумаки нове вигадали. Катрі в районі захотілося пожить. А бодай воно пропадом пішло (В. Кучер);

(12) Ви́соко піти́ [вго́ру] – зайняти визначне становище в суспільстві.

Давні товариші його відцуралися.., дехто високо пішов угору.., а йому доля підставила ногу – перечепила (Панас Мирний);

– По службі ти високо підеш, хороше жити будеш (Григорій Тютюнник);

Відійти́ (піти́) / відхо́дити (іти́) в небуття́ див. відхо́дити;

Відійти́ (піти́) / відхо́дити у ві́чність (у дові́чний сон) див. відхо́дити;

[Вогне́нні (те́мні, черво́ні і т. ін.)] ко́ла бі́гають (стриба́ють, витанцьо́вують і т. ін.) / забі́гали (пішли́) в оча́х (пе́ред очи́ма) див. ко́ло¹;

Голова́ [йде́ (хо́дить)] / [пішла́ (заходи́ла)] о́бертом (кру́гом, хо́дором і т. ін.) див. голова́;

Дале́ко іти́ / піти́ див. іти́;

Ді́ло йде / пі́де́ див. ді́ло;

Дрижаки́ пробіга́ють (хо́дять) / пробі́гли (пішли́) [по спи́ні (по шкі́рі, по ті́лу і т. ін.)] див. дрижаки́;

Думки́ (ду́ми) ко́лесом (хо́дором) заходи́ли (закрути́лися, пішли́) [в голові́] див. ду́мка;

Живи́м у я́му (в домови́ну, в моги́лу, в зе́млю і т. ін.) ляга́ти (лі́зти, іти́ і т. ін.) / лягти́ (піти́, полі́зти і т. ін.) див. ляга́ти;

Заверті́лася (закрути́лася, пішла́ верті́тися і т. ін.) маши́на див. маши́на;

Зайти́ (ввійти́, піти́, потра́пити і т. ін.) не в ті две́рі (не ти́ми двери́ма) див. захо́дити;

(13) З тим і піти́ (розійти́ся, роз'ї́хатися) – піти, розійтися, роз'їхатися, сказавши що-небудь, вирішивши щось або не дійшовши згоди у чомусь.

Петро стиснув Череваня, прощаючись, а той, мов догадавсь, да й каже: – Ой бгатіку [братику]! Чи не лучче б було, якби ми не ганялись за гетьманами? З тим і роз'їхались. Шрам повернув коня на Козелецький шлях; Черевань із Василем Невольником вернувсь до своякового хутора (П. Куліш);

Іти́ (відхо́дити) / піти́ (відійти́) на спо́кій (на спочи́нок) див. іти́;

Іти́ (зверта́ти) / піти́ (зверну́ти) на спад (рідко на спа́док) див. іти́;

Іти́ (йти) / піти́ (пода́тися) у [широ́кий] світ (в світи́, в світа́) див. іти́;

Іти́ (леті́ти) / піти́ (полеті́ти) до чо́рта (до ді́дька, к чо́рту, під три чорти́, к бі́су і т. ін.), див. іти́;

Іти́ (лі́зти) / піти́ (полі́зти) пробо́єм (на пробі́й) див. іти́;

Іти́ (ляга́ти) / піти́ (лягти́) в [сиру́] зе́млю див. іти́;

Іти́ (перехо́дити) / піти́ (перейти́) на той світ див. іти́;

Іти́ / піти́ ва-ба́нк див. іти́;

Іти́ / піти́ вго́ру (все та вго́ру) див. іти́;

Іти́ / піти́ в закла́д див. іти́;

Іти́ / піти́ в наро́д див. іти́;

Іти́ / піти́ вро́зріз див. іти́;

Іти́ / піти́ в хід див. іти́;

Іти́ / піти́ да́лі див. іти́;

Іти́ / піти́ до вінця́ див. іти́;

Іти́ / піти́ до рук (у ру́ки, рідко у ру́ку) див. іти́;

Іти́ / піти́ до спі́лки див. іти́;

Іти́ / піти́ з ди́мом див. іти́;

Іти́ / піти́ з ху́рою <�Става́ти / ста́ти під ху́ру> див. іти́;

Іти́ / піти́ з [цього́ (сього́)] сві́ту див. іти́;

Іти́ / піти́ ко́лесом див. іти́;

Іти́ / піти́ ку́пою (рідко при ку́пі) див. іти́;

Іти́ / піти́ ку́рсом див. іти́;

Іти́ / піти́ на (в) лад (до ла́ду́) <�Іти́ (кла́стися) на до́бре (на кра́ще)> див. іти́;

Іти́ / піти́ навпросте́ць (навпрошки́) див. іти́;

Іти́ / піти́ на же́ртву див. іти́;

Іти́ / піти́ назу́стріч див. іти́;

Іти́ / піти́ назу́стріч сме́рті див. іти́;

Іти́ / піти́ на компромі́с із вла́сним сумлі́нням (вла́сною со́вістю) див. іти́;

Іти́ / піти́ на ко́ри́сть див. іти́;

Іти́ / піти́ [на] ма́рно (ма́рне) див. іти́;

Іти́ / піти́ на мирову́ див. іти́;

Іти́ / піти́ на не́бо див. іти́;

Іти́ / піти́ на обро́к див. іти́;

Іти́ / піти́ на парі́ див. іти́;

Іти́ / піти́ на підні́жний корм див. іти́;

Іти́ / піти́ напроло́м див. іти́;

Іти́ / піти́ на пропа́ще див. іти́;

Іти́ / піти́ на ри́зик (на риск) див. іти́;

Іти́ / піти́ на ру́ку див. іти́;

Іти́ / піти́ на сме́рть див. іти́;

Іти́ / піти́ на тара́н див. іти́;

Іти́ / піти́ на хрест див. іти́;

Іти́ / піти́ під суд (на суд) <�Става́ти / ста́ти пе́ред судо́м (на суд)> див. іти́;

Іти́ / піти́ по гаря́чих сліда́х див. іти́;

Іти́ / піти́ по́пліч див. іти́;

Іти́ / піти́ про́ти вла́сного (свого́) сумлі́ння (про́ти вла́сної (своє́ї) со́вісті) див. іти́;

Іти́ / піти́ світ за́ очі див. іти́;

Іти́ / піти́ своє́ю доро́гою див. іти́;

Іти́ / піти́ свої́м три́бом див. іти́;

Іти́ / піти́ слі́до́м за ким (по сліда́х чиїх) див. іти́;

Іти́ / піти́ шкере́бе́рть див. іти́;

Іти́ / піти́ шля́хо́м (по лі́нії, лі́нією) найме́ншого о́пору див. іти́;

Іти́ (розліта́тися) / піти́ (розлеті́тися) пра́хом див. іти́;

Іти́ (ру́хатися) / піти́ по висхідні́й див. іти́;

Іти́ (става́ти, виступа́ти і т. ін.) / піти́ (ста́ти, ви́ступити і т. ін.) на прю див. іти́;

Іти́ (ступа́ти) / піти́ (ступи́ти) у слід див. іти́;

Іти́ (ходи́ти) / піти́ второ́ваними (прото́птаними) стежка́ми <�Піти́ проте́ртою сте́жкою> див. іти́;

Іти́ (ходи́ти) / піти́ з торба́ми (з то́рбою) [по ха́та́х] див. іти́;

Іти́ (ходи́ти) / піти́ одніє́ю (ціє́ю

ж) сте́жкою див. іти́;

Іти́ (ходи́ти) / піти́ під ру́ку чию (під руко́ю чиєю) див. іти́;

Коли́ на пра́вду йде / пішло́ див. іти́;

(14) Коли́ (як, якщо́ і т. ін.) [вже] на те пішло́ (пішло́ся) / іде́ (іде́ться) – за таких, цих умов, коли так склалося.

– Не осуди, жінко, не осуди, любко! Пускаю твої вишивані соловейки на високі гори! Летіть, коли вже на те пішло!.. (О. Гончар);

А вже як на те пішло, щоб умирати, то нікому з них не доведеться так умирати! (О. Довженко);

– Твої збитки, раз на те пішло, на себе беру, – розщедрився Плачинда (М. Стельмах);

Якщо вже на те пішло, то я згоден відповідальність за прапор взяти на себе (О. Гончар);

Коли вже так пішлося, що придбав собі верещуху [верещаку], що проти тебе не мовчить, то навчи, щоб мовчала (Марко Вовчок);

Цокуль: І мишам треба що-небудь їсти. А коли вже на те іде, щоб заробить, то чом же й мені більше не заробить? (І. Карпенко-Карий);

– А як уже воювати, так воювати – хай же і я, старий, щось до добра причинюся, коли на те йдеться (П. Козланюк);

Крізь па́льці (по́між па́льцями) текти́ (розтіка́тися, уплива́ти і т. ін.) / упливти́ (піти́ і т. ін.) див. текти́;

Круги́ (кружа́ла) літа́ють (іду́ть) / заліта́ли (пішли́, заходи́ли) пе́ред очи́ма (в оча́х) див. круг¹;

Моро́зе́ць пішо́в (побі́г і т. ін.) по́за шкі́рою (по спи́ні і т. ін.) див. моро́зе́ць;

Моро́з іде́ (хо́дить, бі́гає, прохо́дить, пробігає́ і т. ін.) / пішо́в (пройшо́в, пробі́г і т. ін.) за (по́за) спи́ною (по спи́ні, за плечи́ма, по́за шкі́рою, по́за шку́рою і т. ін.) див. моро́з;

На пси схо́дити (іти́) / зійти́ (піти́) див. схо́дити;

(15) На цьо́му піти́ і т. ін. / ру́шити і т. ін. – щось зробивши, сказавши, вирішивши і т. ін., піти звідки-небудь.

На печі колишній солдат не міг спинити кашлю, і Чубенко ще раз побачив його без міри схвильовані очі. На цьому Чубенко рушив з хати, і за ним партизани (Ю. Яновський);

На чотирьо́х (чотирма́) іти́ (повзти́) / піти́ (поповзти́) див. чоти́ри;

Недале́ко втекти́ (піти́) див. утіка́ти¹;

Не йти́ (не лі́зти) / не піти́ (не полі́зти) в го́лову див. іти́;

Не йти / не піти́ да́лі вух див. іти́;

(16) [Не] піти́ в ру́ку кому – [не] стати корисним, принести вигоду [не принести вигоди], [не] пригодитися.

Мабуть, дуже грішною була спадщина Кабашних, не пішла вона Лук'янові в руку: вилетіла в трубу (О. Гончар);

Наука в Остапа Тура Гнатові Яворському пішла в руку .. Він осилював її з усією пристрастю своєї впертої натури (С. Чорнобривець);

Не пішла́ ча́рка до ро́та див. ча́рка;

Під ку́лі йти / піти́ див. іти́;

(17) Піти́ в лю́ди – найнятися працювати в чужих, живучи у них;

(18) Піти́ в моги́лу (з життя́, від нас, до Бо́га і т. ін.) що:

а) померти.

При мені вже тоді з діток Марушка четверта в могилу пішла (А. Тесленко);

Молодий і запальний поет Ярослав Шпорта .. був поранений і молодим пішов із життя (Т. Масенко);

Де вони поділи побратима? Чи живий він, чи пішов до Бога? (Леся Українка);

б) що-небудь не буде відоме нікому ніколи, до самої смерті.

– Ніхто й слова не почує про тебе. Що було між нами – і в могилу піде! (М. Стельмах);

(19) Піти́ в ріст – почати інтенсивно рости.

На півдні ярі зернові пішли в ріст (з наук. літ.);

Дуб пішов у ріст (М. Рудь);

(20) Піти́ в старці́ (старця́ми, ста́рцем) [по сві́ту (в світи́)] – стати жебраком, почати жебракувати.

Виніс [Наум] скриньку з грошима .. – Бери, – каже, – скільки хоч, .. у старці піду, тільки вилічи моє дитя (Г. Квітка-Основ'яненко);

Уляна гірко махнула рукою: – Старцем підеш, коли чоловіка заб'ють (М. Стельмах);

Юруш зостався без шматка хліба на старість. Він мусив забрати торби та й пішов в світи старцем (І. Нечуй-Левицький);

[Ганна:] Йой! Горить! Село горить! [1-й гуцул:] Горить... Палять наші хати. Підуть люди старцями по світу (Ю. Мокрієв);

(21) Піти́ в сто́вбур:

а) сильно розвинути квітконосне стебло за рахунок інших частин рослини (про коренеплоди).

Картопля не цвіте, в стовбур пішла;

б) вирости великим, але нерозумним.

Благаєм же тебе дітву гойдати Так, щоб вона у стовбур не пішла, – Їй, разом з серцем, розум колихати (П. Куліш);

(22) Піти́ в тюрму́ (в остро́г, на (в) Сибі́р і т. ін.) – опинитися ув'язненим, засланим.

– А я зроблю скандал... Я не знаю, що зроблю... Піду в тюрму... На Сибір піду (М. Коцюбинський);

– Син замість батька пішов у острог, по своїй охоті, чи що? (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Тату, та це ж самосуд! За це і ви підете в Сибір! – несамовито гукнула [Орина] на батька (М. Стельмах);

(23) Піти́ (збі́гти) за ві́тром (по ві́тру, за водо́ю):

а) пропасти марно, перев. нераціонально кимсь витрачаючись, використовуючись і т. ін.

Якби все купляти, що нам треба, то ґаздівство швидко пішло би за вітром (М. Томчаній);

Тато гніваються: це ж два з половиною карбованці пішли за водою (М. Стельмах);

б) зникнути безслідно.

– Бачиш, Олександро, твій чоловік, а моя жінка пішли десь за водою... (М. Коцюбинський);

в) минути, пройти без вороття.

Так якраз і є: .. добра слава – усе пішло за вітром (Г. Квітка-Основ'яненко);

Нехай піде за вітром моє лихо! (І. Нечуй-Левицький);

Минає день, тиждень, місяць, і півроку збігло за водою (Марко Вовчок);

(24) Піти́ / іти́ сте́жкою кого, якою, чиєю – зайнятися тією самою справою, як і хтось інший; наслідувати когось.

– Мій брат був літературним працівником, я теж, напевне, піду цією ж стежкою... (І. Волошин);

Її батько не раз та й не двічі нахиляв зятя, щоб той ішов з їм [ним] однією стежкою (Б. Грінченко);

(25) [Піти́] коби́лі (псу, соба́ці і т. ін.) під хвіст, вульг. – про те, що пропало марно, залишилося невикористаним.

– Усе, про що ми говорили, пішло кобилі під хвіст. Треба іншу думати думу (М. Стельмах);

– І нам з вами з нього, живого, ніякої користі. За його голову ні шеляга. Сам з'явився. А клопоту? Готовий процес, стільки старань – і собаці під хвіст (Б. Харчук);

(26) Піти́ манівця́ми – добиватися мети не прямо, а обхідним шляхом;

(27) Піти́ [на дно] ра́ків (ра́ки) лови́ти – утопитися.

Фашист думав Дніпро проплить – пішов на дно раків ловить (прислів'я);

Чом би з такого дива не поприходили й інші .. ті, що вчора чи позавчора дуба дали, кого вода змила, хто пішов на дно раків ловити (Є. Гуцало);

(28) Піти́ на легки́й хліб (легкі́ хліба́) – жити на легко добуті кошти.

Чи він серйозно, чи жартує, чи на легкі хліба думає зовсім піти (Г. Коцюба);

(29) Піти́ (оберну́тися) наніве́ць (вніве́ць):

а) виявитися марним, закінчуватися безрезультатно.

Невже пішло все нанівець: бесіди, розмови, читання, робота в гуртках, піонерські збори? (О. Донченко);

Хвилина розгубленості надто дорого обійшлася козацькій старшині! Адже ж все пішло нанівець... (З. Тулуб);

б) пропасти даремно або зникнути.

Нежатії ниви внівець обернулись: Тяжке лихо тим судилось, Що з войни [війни] вернулись! (П. Куліш);

Недавня надія знову обернулася внівець, страх зігнав радість (Панас Мирний);

[Рябина:] Не дайте внівець піти моїй праці і господарству (І. Франко);

в) стати непридатним для чого-небудь; зруйнуватися.

Невже через мене оцей палац, оця пишна садиба, оця уся пишнота, оце усе добро стане руїною, піде внівець? (І. Нечуй-Левицький);

(30) Піти́ наперекі́р кому, чому – не погодитися з ким-, чим-небудь, виступити проти когось, чогось.

– Е, буде тяганина! .. – мовив Півненко понуро. – А що ти хотів, Тихоне, як така сила наперекір пішла (А. Головко);

(31) Піти́ на побла́жку – поступитися.

Таке самовідчуття їм дуже до вподоби, і під його впливом вони поступово розчулюються і готові піти навіть на поблажку (Григорій Тютюнник);

(32) Піти́ на пси – пропасти марно, безрезультатно.

Васюта стояв перед Ганною Матвіївною ні в сих, ні в тих. Тринадцять років женихання – і все, здається, пішло на пси (О. Полторацький);

(33) Піти́ на риск – вирішити рискувати.

Оксен пішов на риск – він вирішив іти на степову смугу, щоб виярками та балками пробратися до охтирських лісів (Григорій Тютюнник);

(34) Піти́ на хи́трість – схитрувати.

– Щоб не конфузити хлопців перед медициною, мусив [Петро] навіть на хитрість піти: до тридцяти дев'яти нагнав температуру (А. Головко);

(35) Піти́ на шко́ду кому, чому – стати на заваді, нашкодити і т. ін. кому-, чому-небудь.

З пшеницею інше: сильні дощі пішли на шкоду рослині (Я. Гримайло);

(36) Піти́ / погна́ти світ за́ о́чі (за очи́ма, у світ, світи́ і т. ін.) – вирушити в далеку дорогу, невідомо куди.

Лукині хотілось утекти од Клима кудись далеко-далеко, чи в монастир, чи у степи, піти світ за очі, аби тільки не дивитись на нього (І. Нечуй-Левицький);

Старий Муха таки й зайшов .. провідати товариша, а Невкипілиха йому й розповіла, що як пішов удосвіта кудись, та й досі нема, і сама не знає, куди він пішов світ за очі (А. Головко);

– Може, любиш кого другого? Кажи, не соромся; нехай я се сам почую від тебе та й піду світ за очима! (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Качан (засміявся):] Вже, значить, у світи пішов (М. Зарудний);

(37) Піти́ по́лум'ям – згоріти.

Тільки чиркнув сірником – піде все враз полум'ям (О. Донченко);

(38) Піти́ попідві́ко́нню – стати жебраком.

Жінка, одно те, що не мала нічого, а друге, не вміла робити, пішла попідвіконню (Г. Квітка-Основ'яненко);

(39) Піти́ по сліда́х чиїх – почати діяти так, як хтось;

(40) Піти́ у во́ду – зникнути безслідно.

Та ще, чуєш, не хрестися, Бо все піде в воду... (Т. Шевченко);

(41) Піти́ у патьо́хи – розпочати базікання.

Ну, пішла кумася у патьохи (з переказу);

(42) Піти́ у ски́тки – блукати, звичайно жебракуючи.

Я спершу так стидилась, як почула, що він у скитки пішов, а то вже й рада: якби що і приніс! (Ганна Барвінок);

(43) Піти́ хо́дором – дуже захитатися, задвигтіти, задрижати.

Зашумів такий вітер, що пішла ходором хата (С. Васильченко);

(44) Піти́ широ́ким сві́том – помандрувати.

Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (В. Королевич);

(45) Піти́ шля́хом найме́ншого о́пору – зробити щось, уникаючи перешкод, труднощів;

(46) Пішло́ в прі́рву – марно витратилося що-небудь.

Одлунали постріли, одсмерділи гази, часу немало пішло в прірву... (Ю. Яновський);

(47) Пішо́в у мо́ду хто, що – став хтось (стало щось) предметом загальної уваги, захоплення і т. ін.

– Пішла оце в вас ніби пошесна мода на мужиків, а панам ніби на світі й місця вже нема! (І. Нечуй-Левицький);

Сьогодні пішли в моду “громадські діячки” (Ірина Вільде);

А треба ж щось знати з неї [книги], хоча б тому, що на це зараз всюди пішла мода (М. Стельмах);

Пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) за течіє́ю (рідше по течії́, куди́ вода́ несе́) див. плисти́;

Пливти́ (плисти́, іти́ і т. ін.) / попливти́ (поплисти́, піти́ і т. ін.) про́ти течії́ (про́ти води́) див. плисти́;

По́рохом піти́ див. по́рох¹;

Спуска́тися (пуска́тися, йти і т. ін.) / спусти́тися (пусти́тися, піти́ і т. ін.) на дно див. спуска́тися;

(48) Так не пі́де – не буде здійснене що-небудь.

– Ні, так не піде... Мені треба точно знати. Довідка від кербуда є? (Є. Кравченко);

Текти́ (розтіка́тися, іти́ і т. ін.) / потекти́ (розтекти́ся, піти́ і т. ін.) крізь па́льці (по́між па́льцями) див. текти́;

Ті́льки жму́рки пішли́ див. жму́рки²;

У голові́ все йде / пішло́ о́бертом див. весь¹;

У тропі́ (тропо́ю) іти́ (ступа́ти, прибіга́ти і т. ін.) / піти́ (прийти́, прибі́гти і т. ін.) див. іти́;

Хворо́би тепе́р зро́биш (пі́деш) див. зроби́ти;

Ходи́ти (іти́, ки́датися) / піти́ (ки́нутися) в штики́ див. ходи́ти;

Ходи́ти (іти́) / піти́ на рале́ць див. ходи́ти;

Ходи́ти / піти́ по ми́ру див. ходи́ти;

Ходи́ти / піти́ по рі́зних стежка́х (рі́зними стежка́ми) див. ходи́ти;

Ходи́ти / піти́ по рука́х див. ходи́ти;

Чу́тка йде́ (ши́риться, розно́ситься, розхо́диться і т. ін.) / пішла́ (пройшла́, поши́рилась, рознесла́ся, розійшла́ся і т. ін.) див. чу́тка;

Шмато́к (рідше кусо́к) не йде (не лі́зе) / не піде́ (не полі́зе) в го́рло див. шмато́к;

Що [це] за мо́да [пішла́] див. мо́да;

[Як (мов, ні́би і т. ін.)] за водо́ю йти / піти́ див. іти́;

(49) Як (мов, ні́би і т. ін.) згори́ пішло́ кому – перестало щастити кому-небдь; не везе.

Мов згори пішло Марусякові з того часу, як утекла попадя. Ну, от наче відрізала, неначе все щастя, всю удачу з собою забрала (Г. Хоткевич);

Як (мов, ні́би і т. ін.) крізь (у) зе́млю провали́вся (запа́вся, пішо́в і т. ін.) див. прова́люватися.