піти
I п`ітидив. піяти.
II піт`ипіду, підеш; мин. ч. пішов, -шла, -шло, мн. пішли; наказ. сп. піди; док.
1》 Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); прот. стати.
|| Почати пересуватися кроками певним чином, у якийсь спосіб.
2》 Почати рухатися в якомусь напрямі (про види транспорту – їхати, пливти, летіти).
|| Почати пересуватися – поїхати, поскакати верхи і т. ін.
|| Почати пересуватися – пливти, летіти з місця на місце (про косяки риб, зграї птахів, деяких дрібних тварин і т. ін.).
|| Почати пересуватися в небі (про небесні світила, хмари).
|| Почати литись, текти і т. ін. в якомусь напрямі (про воду, хвилі і т. ін.).
|| Попливти, розійтися на поверхні води.
|| Переходити, передаватися з рук у руки.
|| Почати рухатися, переміщатися в певному напрямі (про електричний струм, різноманітні імпульси і т. ін.).
|| розм. Відправитися поштою, телеграфом (про листи, посилки, телеграми і т. ін.).
|| розм. Передатися, переслатися для затвердження, розгляду і т. ін. (про накази, проекти, справи тощо).
3》 Вийти, вирушити в певному напрямі, кудись, до кого-, чого-небудь.
|| Зайти до якого-небудь приміщення.
|| з інфін., по кого – що, до чого, на що і т. ін. Вийти, вирушити кудись із певною метою.
|| перев. від кого – чого. Залишити, покинути кого-, що-небудь; відійти.
|| Вийти за межі якого-небудь місця, з якогось приміщення і т. ін.
|| Здійснити наступ на кого-небудь; виступати в похід.
|| Почати активно діяти проти кого-, чого-небудь.
|| У формі наказ. сп. разом з дієсловом наказ. сп. підсилює спонукання до початку якої-небудь дії. Піти на пенсію. Піти у відпустку. Піти у відставку.
4》 Почати який-небудь вид роботи; стати кимсь за фахом.
|| Вступити куди-небудь на навчання.
|| Стати членом якого-небудь колективу, якоїсь організації і т. ін. Піти в найми.
5》 перев. з інфін. Почати виконувати певну дію, рухаючись. Піти у танок.
6》 Почати діяти певним чином, інакше, ніж раніше.
|| за ким – чим. Почати діяти згідно з чиїмись поглядами, принципами, наслідуючи кого-, що-небудь.
|| на що. Виявити готовність до чого-небудь, погодитися на щось.
7》 за кого і без додатка. Взяти шлюб, одружитися (про жінку); вийти заміж. Піти в прийми. Піти заміж.
8》 Використатися для чого-небудь, за якимсь призначенням.
|| Витратитися на кого-, що-небудь.
9》 Мати збут, почати користуватися попитом, продаватися.
Піти з молотка — бути проданим з торгів.
10》 Почати поширюватися від чого-небудь, виходити з чогось (про дим, запах, тепло і т. ін.).
|| Почутися, пролунати (про звук, голос і т. ін.).
11》 З'являтися, охопивши собою кого-, що-небудь.
|| перен. Поширитися, розійтися (про відомості, чутки, славу і т. ін.).
12》 Продовжитися, тривати в часі.
13》 Минати, проходити (про час та його відрізки, про певний період життя, розвитку, про якусь подію і т. ін.).
|| безос.
14》 Наставати, наступати, переходити в інший стан.
|| Почати виконуватися або здійснюватися.
|| Розпочинатися, точитися (про бесіду, розмову).
|| Ставати інтенсивнішим – розвиватися, рости і т. ін.
|| перен. Просунутися в певному напрямі, у своєму розвитку.
15》 Почати падати зверху, литися (про опади).
|| Почати просочуватися (про воду, кров).
|| Почати з'являтися, поступати або переміщатися, надходячи куди-, звідки-небудь.
16》 Розташуватися певним чином (про будівлі, рельєф землі і т. ін.); набути певного напрямку або простягтися на якійсь відстані (про шлях, колію і т. ін.).
17》 Взяти початок від кого-, чого-небудь, завдячити своїм існуванням чомусь.
18》 перев. із запереч. не, розм. Уживається в зворотах, що характеризують настання певного фізичного або психічного стану людини.
19》 Почати діяти, працювати (про механізм, устаткування і т. ін.).
20》 за чим. Настати за чим-небудь, замінити що-небудь (перев. про однорідні поняття).
21》 чим. Зробити хід у грі в шахи, карти і т. ін. Піти конем. Піти дамою.
22》 Увійти до складу чого-небудь.
23》 розм. Почати буйно рости, виростати.
|| Почати народжуватися, з'являтися один за одним. Піти в ріст.
24》 розм. Виявитися в певний час, з'явитися залежно від обставин.
|| Стати наявним, з'явитися.
Значення в інших словниках
- піти — (рушити з місця) відійти, податися, (скоро) почимчикувати, шуснути, (повільно) побрести, почвалати, потягти, (насилу) поволоктися, поплентатися, (несхвально) повіятися. Словник синонімів Полюги
- піти — пі́ти дієслово недоконаного виду співати розм. піти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- піти — док., о. почвалати, почухрати, неґ. повіятися, (поволокти ноги) поплентатися, пошкандибати, (прожогом) чкурнути, шморгнути; (з хати) вийти, (до хати) зайти, увійти; (від кого) відійти, покинути <�залишити> кого; (військом) рушити... Словник синонімів Караванського
- піти — Ію, -ієні, недок., рідко. Співати. Задуже піють українські гони і потечуть колись по ринвах рліль. (Т.1, кн.2:61); Лиш модрини гудуть, гудуть мо- дрини, а вітри лекалами хуг піють, що заблуклий в сопках пестун скоро без ведмедиці в пург-снігах згине. (П-2:17). Словник поетичної мови Василя Стуса
- піти — ПІ́ТИ див. пі́яти. ПІТИ́, піду́, пі́деш; мин. ч. пішо́в, шла́, шло́, мн. пішли́; наказ. сп. піди́; док. 1. Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); протилежне стати. Словник української мови у 20 томах
- піти — піти́... Лексикон львівський: поважно і на жарт
- піти — Все пішло на виворот. Нічого не зробилось, як плянувалося. Все пішло на галай та на балаГі. Все знівечилось. З чим прийшов, з тим пішов. Нічого не скористав. З чим баба на торг, з тим і з торгу. Не продала свого краму, а вернула до дому. Приповідки або українсько-народня філософія
- піти — наказ. сп. Заявити про небажання мати справи з кимось. І пішли вони всі (Ю. Андрухович). Впадло кудись їхати, з кимсь зустрічатися. Пішли еони (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
- піти — син. кудись: звалити, здиміти, здриснути, злиняти, сканати, умиватися. Словник жарґонної лексики української мови
- піти — (аж (рідко бі́лий)) світ кру́титься (ве́рнеться, макі́триться, колиха́ється, іде́) / закрути́вся (заверті́вся, замакі́трився, заколиха́вся, пішо́в) о́бертом (пере́кидом, пере́кидьки, хо́дором і т. ін.) (в оча́х (пе́ред очи́ма)) кому, у кого і без додатка. Фразеологічний словник української мови
- піти — ПОЛОВИ́НА (одна з двох рівних складових частин чогось), ПІВ (ПІВ-). Вона сіла за стіл закушувати і половина пирога заклякла в руках, а невеличка крихта гнітом лежала в роті (Панас Мирний); Нині ж із турботами Я живу банкнотами, Синіми та сивими... Словник синонімів української мови
- піти — Піти́, піду́, пі́деш; пішо́в, пішла́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- піти — ПІ́ТИ див. пі́яти. ПІТИ́, піду́, пі́деш; мин. ч. пішо́в, шла́, шло́, мн. пішли́; наказ. сп. піди́; док. 1. Почати пересуватися, рухатися, міняти місце в просторі, ступаючи ногами (про людей і тварин); протилежне стати. Словник української мови в 11 томах
- піти — Піти, піду́, -деш гл. 1) Пойти. Куди піти, то піти, аби дома не сидіти. Пішов би батька одвідав. — за вітром, за водою. Пропасть безслѣдно. Ном. № 1906. Не дав мені Господь пари, та й дав мені лиху долю, та й та пішла за водою. н. п. Уман. Словник української мови Грінченка