Значення в інших словниках
-
піхотинець —
піхоти́нець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
піхотинець —
-нця, ч. Той, хто служить у піхоті.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
піхотинець —
Піхтура
Словник чужослів Павло Штепа
-
піхотинець —
ПІХОТИ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто служить у піхоті. Палали машини, піхотинці перебігали по полю, ховаючись за танками (Л. Первомайський); Окопи, що були наспіх зроблені лопаткою піхотинця і вистелені кукурудзяним бадиллям чи травою, ..
Словник української мови у 20 томах
-
піхотинець —
ПІХОТИ́НЕЦЬ, БАГНЕ́Т розм., ШТИК розм. (при вказівці на кількість). Палали машини, піхотинці перебігали по полю, ховаючись за танками (Л. Первомайський); — Ми й те загубили, що мали. Чотириста багнетів! (А.
Словник синонімів української мови
-
піхотинець —
ПІХОТИ́НЕЦЬ, нця, ч. Той, хто служить у піхоті. Палали машини, піхотинці перебігали по полю, ховаючись за танками (Перв., Дикий мед, 1963, 437); Окопи, що були наспіх зроблені лопаткою піхотинця і вистелені кукурудзяним бадиллям чи травою, ..
Словник української мови в 11 томах
-
піхотинець —
Піхотинець, -нця м. = пішоходець. Два кінних, третій піший піхотинець. АД. І. 113.
Словник української мови Грінченка