піший

ЯК ІМ. пішоходець, поет. пішаниця, піший-пішаниця; (полк) піхотний; (заробітчанин) безкінний.

Значення в інших словниках

1. піший — пі́ший прикметник  Орфографічний словник української мови
2. піший — -а, -е. 1》 Який іде пішки. || у знач. ім. піший, -шого, ч.; піша, -шої, ж. Людина, яка йде пішки. 2》 Який здійснюється пішки. || Признач. для пересування пішки. 3》 Який складається з людей, що йдуть пішки. || Стос. до роду військ, що діє пішки; піхотний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. піший — ПІ́ШИЙ, а, е. 1. Який іде пішки. Два жовніри уводять Бондарівну. Вони – на конях, по боках, з голими шаблями – вона піша між кіньми (С. Васильченко); Наввипередки з нами, обганяючи піших мисливців, мчать мотоциклісти (О. Гончар); // у знач. ім.  Словник української мови у 20 томах
4. піший — пі́ший: ◊ пі́ший кі́нному не това́риш про нерівних за соціальним станом людей (Франко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. піший — Пішого сокола і ворони б’ють. Іронічний жарт, коли багатий збіднів і його всі ображають.  Приповідки або українсько-народня філософія
6. піший — БЕЗКІ́ННИЙ (про селян, селянське господарство і т. ін. — який не має коня, коней), ПІ́ШИЙ заст. — Незаможникам виділили лісу в Шишковому урочищі. — Зрубати — зрубаємо, а доставити нічим. Народ у нас майстровий, все безкінні (А.  Словник синонімів української мови
7. піший — Пі́ший, -ша, -ше  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. піший — ПІ́ШИЙ, а, е. 1. Який іде пішки. Два жовніри уводять Бондарівну. Вони — на конях, по боках, з голими шаблями — вона піша між кіньми (Вас., III, 1960, 377); Наввипередки з нами, обганяючи піших мисливців, мчать мотоциклісти (Гончар, Маша..  Словник української мови в 11 томах
9. піший — Піший, -а, -е 1) Пѣшій. Піший брат за кінними поспішає, на сире коріння, на біле каміння ноги свої козацькі посіпає. Макс. 2) О птицѣ: домашній. То летюча птиця, а це піша. Черк. у.  Словник української мови Грінченка