піший
БЕЗКІ́ННИЙ (про селян, селянське господарство і т. ін. — який не має коня, коней), ПІ́ШИЙ заст. — Незаможникам виділили лісу в Шишковому урочищі. — Зрубати — зрубаємо, а доставити нічим. Народ у нас майстровий, все безкінні (А. Шиян); — Ніхто з нас не буде робити в пана по давній ціні. Тепер піший робочий — рубель, а кінний — два (М. Коцюбинський).
ПІХО́ТНИЙ (про військові з'єднання), ПІ́ШИЙ. В бій були введені всі піхотні батальйони (О. Гончар); Чотири піші сотні ще в ешелоні (А. Головко).
ПІШОХІ́Д (той, хто йде пішки), ПІ́ШИЙ, ПІШОХО́ДЕЦЬ рідше, ПІШАНИ́ЦЯ діал., ПІ́ШИЙ- ПІШАНИ́ЦЯ (ПІ́ША- ПІШАНИ́ЦЯ) фольк.; ПЕРЕХО́ЖИЙ (той, хто йде пішки в якомусь напрямку повз когось, щось, через щось). Стіни тут скляні, й крізь них видно міський парк, порожні лави на алеях, повільних пішоходів (Є. Гуцало); Їхали на підводах, хто верхи на конячині охляп, ішли валками піші (А. Головко); Всі оглядали необережного пішоходця, всі впізнали Саватьяна Жигая (А. Шиян); Проходив повз наше село один мимоходець, молодий товариш, пішаниця (О. Копиленко); З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших-пішаниць (О. Гончар); Міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (З. Тулуб).
Словник синонімів української мови