1. Словник синонімів української мови

піший

БЕЗКІ́ННИЙ (про селян, селянське господарство і т. ін. — який не має коня, коней), ПІ́ШИЙ заст. — Незаможникам виділили лісу в Шишковому урочищі. — Зрубати — зрубаємо, а доставити нічим. Народ у нас майстровий, все безкінні (А. Шиян); — Ніхто з нас не буде робити в пана по давній ціні. Тепер піший робочий — рубель, а кінний — два (М. Коцюбинський).

ПІХО́ТНИЙ (про військові з'єднання), ПІ́ШИЙ. В бій були введені всі піхотні батальйони (О. Гончар); Чотири піші сотні ще в ешелоні (А. Головко).

ПІШОХІ́Д (той, хто йде пішки), ПІ́ШИЙ, ПІШОХО́ДЕЦЬ рідше, ПІШАНИ́ЦЯ діал., ПІ́ШИЙ- ПІШАНИ́ЦЯ (ПІ́ША- ПІШАНИ́ЦЯ) фольк.; ПЕРЕХО́ЖИЙ (той, хто йде пішки в якомусь напрямку повз когось, щось, через щось). Стіни тут скляні, й крізь них видно міський парк, порожні лави на алеях, повільних пішоходів (Є. Гуцало); Їхали на підводах, хто верхи на конячині охляп, ішли валками піші (А. Головко); Всі оглядали необережного пішоходця, всі впізнали Саватьяна Жигая (А. Шиян); Проходив повз наше село один мимоходець, молодий товариш, пішаниця (О. Копиленко); З видзвоном проносяться тачанки, обганяючи валки піших-пішаниць (О. Гончар); Міський шафар правив мостовий податок із проїжджих і перехожих (З. Тулуб).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піший — пі́ший прикметник Орфографічний словник української мови
  2. піший — ЯК ІМ. пішоходець, поет. пішаниця, піший-пішаниця; (полк) піхотний; (заробітчанин) безкінний. Словник синонімів Караванського
  3. піший — -а, -е. 1》 Який іде пішки. || у знач. ім. піший, -шого, ч.; піша, -шої, ж. Людина, яка йде пішки. 2》 Який здійснюється пішки. || Признач. для пересування пішки. 3》 Який складається з людей, що йдуть пішки. || Стос. до роду військ, що діє пішки; піхотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. піший — ПІ́ШИЙ, а, е. 1. Який іде пішки. Два жовніри уводять Бондарівну. Вони – на конях, по боках, з голими шаблями – вона піша між кіньми (С. Васильченко); Наввипередки з нами, обганяючи піших мисливців, мчать мотоциклісти (О. Гончар); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  5. піший — пі́ший: ◊ пі́ший кі́нному не това́риш про нерівних за соціальним станом людей (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. піший — Пішого сокола і ворони б’ють. Іронічний жарт, коли багатий збіднів і його всі ображають. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. піший — Пі́ший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. піший — ПІ́ШИЙ, а, е. 1. Який іде пішки. Два жовніри уводять Бондарівну. Вони — на конях, по боках, з голими шаблями — вона піша між кіньми (Вас., III, 1960, 377); Наввипередки з нами, обганяючи піших мисливців, мчать мотоциклісти (Гончар, Маша.. Словник української мови в 11 томах
  9. піший — Піший, -а, -е 1) Пѣшій. Піший брат за кінними поспішає, на сире коріння, на біле каміння ноги свої козацькі посіпає. Макс. 2) О птицѣ: домашній. То летюча птиця, а це піша. Черк. у. Словник української мови Грінченка