піший

ПІ́ШИЙ, а, е.

1. Який іде пішки.

Два жовніри уводять Бондарівну. Вони — на конях, по боках, з голими шаблями — вона піша між кіньми (Вас., III, 1960, 377);

Наввипередки з нами, обганяючи піших мисливців, мчать мотоциклісти (Гончар, Маша.., 1959, 27);

// у знач. ім. пі́ший, шого, ч.; пі́ша, шої, ж. Людина, яка йде пішки.

Кінні і піші, чоловіки й жінки — спинились і збились в купу (Коцюб., II, 1955, 310);

Степ укрився пішими й кінними, що йшли з усіх-усюд на свято (Ле, Міжгір’я, 1953, 265).

Пі́ший-пішани́ця див. пішани́ця.

2. Який здійснюється пішки.

— На Князівці тільки постояли до ранку: машиніста не доглянули, а він і втік, то й мусили [добиратися] пішим походом (Головко, II, 1957, 301);

Безкраїм сибірським трактом повільно посувалася пішим етапом партія каторжан (Донч., III, 1956, 40);

// Признач. для пересування пішки.

Стежка була добре втоптана, — се була піша дорога через ліси (Фр., III, 1950, 10);

Коло підошви гори починалася найважча піша тропа в гори (Мас., Життя.., 1960, 63).

3. Який складається з людей, що йдуть пішки.

Коли на Сході.. засіріло, сани дісталися найдальшого кінця улоговини, до якого також підійшов і піший загін нагоничів (Тулуб, В степу.., 1964, 215);

// Стос. до роду військ, що діє пішки; піхотний.

Прийшли відомості, що й піший Батуринський полк.. теж відправляється на війну (Смолич, II, 1958, 22);

За півгодини я вже сидів у землянці окремого взводу пішої полкової розвідки і розмовляв з черговим (Багмут, Записки.., 1961, 3).

4. заст. Без коня, коней (про селян, селянське господарство і т. ін.).

— Ніхто з нас не буде робити в пана по давній ціні. Тепер піший робочий — рубель, а кінний — два (Коцюб., II, 1955, 44);

У XVIII ст. піші селянські двори користувались значно меншим.., ніж тяглі, польовим наділом (Укр. іст. ж., 4, 1960, 37);

// Який виконується без допомоги коней чи іншої тяглової худоби.

Городники [Литви] виконували пішу панщину (тобто працювали без робочої худоби) один день на тиждень (Іст. УРСР, І, 1953, 132);

// у знач. ім. пі́ший, шого, ч. Той, хто не має коня, коней.

— Зараз куплю шкапу, справлю віз — і пішов луччий [кращий] заробіток, чим від пішого (Кв.-Осн., II, 1956, 408);

У безземельній родині Шевченків особливо значний був процент піших (Рад. літ-во, 3, 1965, 53).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. піший — пі́ший прикметник Орфографічний словник української мови
  2. піший — ЯК ІМ. пішоходець, поет. пішаниця, піший-пішаниця; (полк) піхотний; (заробітчанин) безкінний. Словник синонімів Караванського
  3. піший — -а, -е. 1》 Який іде пішки. || у знач. ім. піший, -шого, ч.; піша, -шої, ж. Людина, яка йде пішки. 2》 Який здійснюється пішки. || Признач. для пересування пішки. 3》 Який складається з людей, що йдуть пішки. || Стос. до роду військ, що діє пішки; піхотний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. піший — ПІ́ШИЙ, а, е. 1. Який іде пішки. Два жовніри уводять Бондарівну. Вони – на конях, по боках, з голими шаблями – вона піша між кіньми (С. Васильченко); Наввипередки з нами, обганяючи піших мисливців, мчать мотоциклісти (О. Гончар); // у знач. ім. Словник української мови у 20 томах
  5. піший — пі́ший: ◊ пі́ший кі́нному не това́риш про нерівних за соціальним станом людей (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. піший — Пішого сокола і ворони б’ють. Іронічний жарт, коли багатий збіднів і його всі ображають. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. піший — БЕЗКІ́ННИЙ (про селян, селянське господарство і т. ін. — який не має коня, коней), ПІ́ШИЙ заст. — Незаможникам виділили лісу в Шишковому урочищі. — Зрубати — зрубаємо, а доставити нічим. Народ у нас майстровий, все безкінні (А. Словник синонімів української мови
  8. піший — Пі́ший, -ша, -ше Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. піший — Піший, -а, -е 1) Пѣшій. Піший брат за кінними поспішає, на сире коріння, на біле каміння ноги свої козацькі посіпає. Макс. 2) О птицѣ: домашній. То летюча птиця, а це піша. Черк. у. Словник української мови Грінченка