пішки

ПІ́ШКИ (власними ногами), ПІШКО́М рідко, ПІШАКА́ розм., ПІ́ШЕЧКИ розм., СВОЇ́М ХО́ДОМ розм., НА ВЛА́СНИХ (НА СВОЇ́Х ВЛА́СНИХ) розм., НА ПА́РІ (ВЛА́СНИХ) розм., ОДИНА́ДЦЯТИМ НО́МЕРОМ (НА ОДИНА́ДЦЯТОМУ НО́МЕРІ) жарт., ПІХО́ТОЮ жарт., ПІХТУРО́Ю жарт., ПІ́ШО заст., діал., ПІ́ХОМ діал., ПІШАНИ́ЦЕЮ діал. За парком.. він звелів візникові зупинитися: розквитався з ним; далі пішов пішки (І. Багряний); Сип коневі мішком — не ходитимеш пішком! (прислів'я); Мандрика поплентався за міст, щоб якимось транспортом або пішака добиратися в місто (С. Чорнобривець); — Під'їдеш до райкому, а ми пішечки туди пройдемось... (В. Кучер); — Я піду своїм ходом, а якщо стомлюся в дорозі, то, може, якийсь кінний підвезе трішки (П. Кочура); Починали боліти ноги. Власне, це вперше в житті Юра робив таку довгу прогулянку на своїх власних (Ю. Смолич); (Юрко:) Виряджаємось у подорож, на села та хутори!.. (Савка:) А яким же способом: на велосипедах, поїздом чи, може, аеропланом? (Юрко:) На парі власних! (Савка:) Значить пішки, без грошей? (Я. Мамонтов); — Вставай, бувало, з веломашини і пхай на гору одинадцятим номером (О. Гончар); — Одного разу трапилась мені така пригода, хлопче, що я.. не на конях, а галопом на одинадцятому номері не довше як за годину до району добіг (Ю. Збанацький); — Дозвольте, дядечку, кинути у вас коня у дворі, а я піду піхотою назустріч нашим чумакам (Ганна Барвінок); Вивантажились — на тій же Дарниці, і піхтурою на Київ (А. Головко); Грошей не мала (Марта) на залізницю, тому йшла пішо (О. Кобилянська); — Котрі багаті, що на доброму коні збройно до обозу могли виїжджати, тії зостались козаками.., котрі ж ходили піхом, дак зостались у поспільстві (П. Куліш); За отаманом Остряницею Женуть ляхи кіньми Ще й біжать пішаницею (дума).