Значення в інших словниках
-
раба —
раба́ іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
раба —
-и. Жін. до раб.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
раба —
РАБА́, и́, ж. 1. У рабовласницькому суспільстві – представниця експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала в повній власності свого володаря – рабовласника.
Словник української мови у 20 томах
-
раба —
РАБИ́НЯ, РАБА́, НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, НЕВО́ЛЬНИЦЯ заст. Танцює, — бо серце гаряче, — Маленька рабиня Бану (Я. Шпорта); Бабуся твоя була рабою (Д. Павличко); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка). — Пор. 1. раб.
Словник синонімів української мови
-
раба —
РАБА́, и́, ж. 1. У рабовласницькому суспільстві — представниця експлуатованого класу, людина, яка була позбавлена будь-яких прав і засобів виробництва й перебувала у повній власності свого володаря — рабовласника.
Словник української мови в 11 томах
-
раба —
Раба, -би ж. Раба, рабыня. Не смійся раба рабі, — буде й тобі. Ном. № 12688.
Словник української мови Грінченка