(з чого) тішитися, с. тріюмфувати, землі <�ніг> не чути під собою.
Практичний словник синонімів української мови
Значення в інших словниках
радіти —
раді́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
радіти —
(відчувати велику радість) душа (серце) радується (співає) у кого, рідко кому; пити радість; (перебувати в піднесеному настрої, схвильованому стані від чогось радісного) не чути землі (ніг) під собою; як (мов, наче, ніби і т. ін.
Словник фразеологічних синонімів
радіти —
Втішатися, потішатися, радітися, радуватися, тішитися, утішатися Фразеологічні синоніми: бути на коні; відчувати себе; ділити радість пополам; пити радість; радіти душею; радіти серцем; радіти, як маля Безособові: серце затепліло; серце потепліло Приповідки: Оце тобі на та радуйся!
Словник синонімів Вусика
радіти —
[рад’ітие] -д'ійу, -д'ійеиш
Орфоепічний словник української мови
радіти —
-ію, -ієш, недок. Відчувати радість із приводу чого-небудь. || за кого – що, з чого. Відчувати радість за кого-небудь, з приводу чиїхось успіхів, приємних, радісних подій і т. ін. || кому, чому. Відчувати радість з якоїсь нагоди, з певного приводу.
Великий тлумачний словник сучасної мови
радіти —
РАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати радість з приводу чого-небудь. Вставало сонце з-за могили, Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Т. Шевченко); Радійте, співайте! Гучна перемога! Вже ворог тікає – відкрилась дорога! (П.
Словник української мови у 20 томах
радіти —
(аж) душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І.
Фразеологічний словник української мови
радіти —
ВЕСЕЛИ́ТИСЯ (проводити час у розвагах, веселощах), ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ. — Док.: розвесели́тися, заба́витися, розва́житися. Еней один не веселився, йому немиле все було (І.
Словник синонімів української мови
радіти —
Раді́ти, -ді́ю, -ді́єш; раді́й, -ді́ймо, -ді́йте з чого, чому
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
радіти —
РАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати радість з приводу чого-небудь. Вставало сонце з-за могили, Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Шевч., І, 1951, 387); Радійте, співайте! Гучна перемога! Вже ворог тікає — відкрилась дорога! (Тич.
Словник української мови в 11 томах
радіти —
Раді́ти, -ді́ю, -єш гл. Радоваться. Кажуть люде, що козаченьку буде дівчина рада. Хоть радій, не радій, то не буду брати, було б тобі з другим не жартувати. Чуб. V. 284.
Словник української мови Грінченка