радіти

(з чого) тішитися, с. тріюмфувати, землі <�ніг> не чути під собою.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіти — раді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. радіти — (відчувати велику радість) душа (серце) радується (співає) у кого, рідко кому; пити радість; (перебувати в піднесеному настрої, схвильованому стані від чогось радісного) не чути землі (ніг) під собою; як (мов, наче, ніби і т. ін. Словник фразеологічних синонімів
  3. радіти — Втішатися, потішатися, радітися, радуватися, тішитися, утішатися Фразеологічні синоніми: бути на коні; відчувати себе; ділити радість пополам; пити радість; радіти душею; радіти серцем; радіти, як маля Безособові: серце затепліло; серце потепліло Приповідки: Оце тобі на та радуйся! Словник синонімів Вусика
  4. радіти — [рад’ітие] -д'ійу, -д'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  5. радіти — -ію, -ієш, недок. Відчувати радість із приводу чого-небудь. || за кого – що, з чого. Відчувати радість за кого-небудь, з приводу чиїхось успіхів, приємних, радісних подій і т. ін. || кому, чому. Відчувати радість з якоїсь нагоди, з певного приводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. радіти — РАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати радість з приводу чого-небудь. Вставало сонце з-за могили, Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Т. Шевченко); Радійте, співайте! Гучна перемога! Вже ворог тікає – відкрилась дорога! (П. Словник української мови у 20 томах
  7. радіти — (аж) душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Фразеологічний словник української мови
  8. радіти — ВЕСЕЛИ́ТИСЯ (проводити час у розвагах, веселощах), ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ. — Док.: розвесели́тися, заба́витися, розва́житися. Еней один не веселився, йому немиле все було (І. Словник синонімів української мови
  9. радіти — Раді́ти, -ді́ю, -ді́єш; раді́й, -ді́ймо, -ді́йте з чого, чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. радіти — РАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати радість з приводу чого-небудь. Вставало сонце з-за могили, Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Шевч., І, 1951, 387); Радійте, співайте! Гучна перемога! Вже ворог тікає — відкрилась дорога! (Тич. Словник української мови в 11 томах
  11. радіти — Раді́ти, -ді́ю, -єш гл. Радоваться. Кажуть люде, що козаченьку буде дівчина рада. Хоть радій, не радій, то не буду брати, було б тобі з другим не жартувати. Чуб. V. 284. Словник української мови Грінченка