радіти

(відчувати велику радість) душа (серце) радується (співає) у кого, рідко кому; пити радість; (перебувати в піднесеному настрої, схвильованому стані від чогось радісного) не чути землі (ніг) під собою; як (мов, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися; (бути дуже задоволеним, щасливим) ходити іменинником (як іменинник); на сьомому небі (бути, перебувати і т. ін.); відчувати (ночувати) себе на [сьомому] небі; співати від щастя; аж танцює.

Ой як вона заспіває, – село розлягає. …Ой як. воно, засміється, душа радується (Народна лірика, 1956, с. 166); – Скільки того народу вчиться!.. Як глянеш – серце радується (Гончар, Новели, 1954, с. 60); Весь час душа співає (Коцюбинський, 3, 1956, с. 358); Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Ткач, Плем’я дужих, 1961, с. 90); Я п’ю невимовну радість життя (Микитенко, 2, 1957, с. 66); – Як він [Туровець] живе з Соломією? – Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (Стельмах, 5, 1983, с. 140): Гарно ж усе як вийшло! Максим пішов – як на світ народився (Басенко, Початок, 1982, с. 118); Джериха готувалась до весілля. Нимидора наче знов на світ народилась (Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 49); – Я наче вдруге народився на світ (Кротевич, Вибране, 1959, с. 544); Антон ходив по кораблю, як іменинник (Ткач, Крута хвиля, 1956, с. 155); Починалося ніби здорово: з нагоди його, Грининої, появи на світ колись було влаштовано бучну гулянку – рай, і батько новонародженого – найкращий тоді на всю МТС ударник-механізатор – був просто на сьомому небі (Гончар, 5, 1979, с. 90); – Приїхав додому, місця не знаходжу, мама, правда, радіє, щаслива, на сьомому небі старушка (Гончар, 5, 1979, с. 59); Але коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, с. 153); Копійка відчував себе на небі, бо возить Пароконя. Здавалося, його обсипає якесь сяйво, невидимий німб висить над ним (Мушкетик, Рубіж, 1984, с. 134); Він [Євген] міг сміятися, бо одержав нарешті стан, і хоч нічого не міг на ньому втнути, але однаково почувався на сьомому небі… (Загребельний, 6, 1981, с. 191); Якби це все сталося з Павлом, то він би співав од щастя, але Блямка не співала (Тельнюк, Білий камінь, 1984, с. 211); А Тимоха ж то аж танцював, що звів Левка, і вже господарює усім (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 265). Пор.: щасливим бути.