радіти

(відчувати велику радість) душа (серце) радується (співає) у кого, рідко кому; пити радість; (перебувати в піднесеному настрої, схвильованому стані від чогось радісного) не чути землі (ніг) під собою; як (мов, наче, ніби і т. ін.) [удруге (знов)] на світ народитися; (бути дуже задоволеним, щасливим) ходити іменинником (як іменинник); на сьомому небі (бути, перебувати і т. ін.); відчувати (ночувати) себе на [сьомому] небі; співати від щастя; аж танцює.

Ой як вона заспіває, – село розлягає. …Ой як. воно, засміється, душа радується (Народна лірика, 1956, с. 166); – Скільки того народу вчиться!.. Як глянешсерце радується (Гончар, Новели, 1954, с. 60); Весь час душа співає (Коцюбинський, 3, 1956, с. 358); Серце старого гірника співало, солодко щеміло від радісного передчуття (Ткач, Плем’я дужих, 1961, с. 90); Я п’ю невимовну радість життя (Микитенко, 2, 1957, с. 66); – Як він [Туровець] живе з Соломією?Душа в душу. Соломія тепер землі не чує під собою (Стельмах, 5, 1983, с. 140): Гарно ж усе як вийшло! Максим пішовяк на світ народився (Басенко, Початок, 1982, с. 118); Джериха готувалась до весілля. Нимидора наче знов на світ народилась (Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 49); – Я наче вдруге народився на світ (Кротевич, Вибране, 1959, с. 544); Антон ходив по кораблю, як іменинник (Ткач, Крута хвиля, 1956, с. 155); Починалося ніби здорово: з нагоди його, Грининої, появи на світ колись було влаштовано бучну гулянкурай, і батько новонародженогонайкращий тоді на всю МТС ударник-механізаторбув просто на сьомому небі (Гончар, 5, 1979, с. 90); – Приїхав додому, місця не знаходжу, мама, правда, радіє, щаслива, на сьомому небі старушка (Гончар, 5, 1979, с. 59); Але коли Маркевич заграв з скрипачем Стером концерт Ліпінського, Тарас відчув себе на сьомому небі (Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, с. 153); Копійка відчував себе на небі, бо возить Пароконя. Здавалося, його обсипає якесь сяйво, невидимий німб висить над ним (Мушкетик, Рубіж, 1984, с. 134); Він [Євген] міг сміятися, бо одержав нарешті стан, і хоч нічого не міг на ньому втнути, але однаково почувався на сьомому небі… (Загребельний, 6, 1981, с. 191); Якби це все сталося з Павлом, то він би співав од щастя, але Блямка не співала (Тельнюк, Білий камінь, 1984, с. 211); А Тимоха ж то аж танцював, що звів Левка, і вже господарює усім (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 265). Пор.: щасливим бути.

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радіти — раді́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. радіти — (з чого) тішитися, с. тріюмфувати, землі <�ніг> не чути під собою. Словник синонімів Караванського
  3. радіти — Втішатися, потішатися, радітися, радуватися, тішитися, утішатися Фразеологічні синоніми: бути на коні; відчувати себе; ділити радість пополам; пити радість; радіти душею; радіти серцем; радіти, як маля Безособові: серце затепліло; серце потепліло Приповідки: Оце тобі на та радуйся! Словник синонімів Вусика
  4. радіти — [рад’ітие] -д'ійу, -д'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  5. радіти — -ію, -ієш, недок. Відчувати радість із приводу чого-небудь. || за кого – що, з чого. Відчувати радість за кого-небудь, з приводу чиїхось успіхів, приємних, радісних подій і т. ін. || кому, чому. Відчувати радість з якоїсь нагоди, з певного приводу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. радіти — РАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати радість з приводу чого-небудь. Вставало сонце з-за могили, Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Т. Шевченко); Радійте, співайте! Гучна перемога! Вже ворог тікає – відкрилась дорога! (П. Словник української мови у 20 томах
  7. радіти — (аж) душа́ (се́рце) раді́є (ра́дується) у кого і без додатка. Хто-небудь дуже задоволений чимсь, відчуває радість, насолоду, втіху від чогось. — Як стрінуся з просвіченим (освіченим) чоловіком, то в мене аж душа радіє (І. Фразеологічний словник української мови
  8. радіти — ВЕСЕЛИ́ТИСЯ (проводити час у розвагах, веселощах), ЗАБАВЛЯ́ТИСЯ, РОЗВАЖА́ТИСЯ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИСЯ. — Док.: розвесели́тися, заба́витися, розва́житися. Еней один не веселився, йому немиле все було (І. Словник синонімів української мови
  9. радіти — Раді́ти, -ді́ю, -ді́єш; раді́й, -ді́ймо, -ді́йте з чого, чому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. радіти — РАДІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Відчувати радість з приводу чого-небудь. Вставало сонце з-за могили, Раділи люде встаючи. А мати й спати не лягала (Шевч., І, 1951, 387); Радійте, співайте! Гучна перемога! Вже ворог тікає — відкрилась дорога! (Тич. Словник української мови в 11 томах
  11. радіти — Раді́ти, -ді́ю, -єш гл. Радоваться. Кажуть люде, що козаченьку буде дівчина рада. Хоть радій, не радій, то не буду брати, було б тобі з другим не жартувати. Чуб. V. 284. Словник української мови Грінченка