рано

(коли ще не розвиднялося, перед світанком) ще й на зорю не займається (не займалося, не зайнялося, не здійметься); ще й на світ не зоріло (не зазоріло, не займалося, не благословило, не заводилося, не зводилося); ще [й] треті півні не співали, нар.-поет.; ще [й] чорти навкулачки (на кулачки) не билися (не б’ються), заст., фам.; (коли тільки починає сіріти) ні світ ні зоря; чи світ чи зоря; ні світ ні тьма; скоро світ; (коли починає розвиднятися) тільки почало (стало) на світ благословлятися, заст.; чуть (чим, як) світ; чуть зоря; ледве на світ зазоріло; (перед сходом сонця) на зорі (на зорях).

Усі сплять; іще й на зорю не займаєтьсяімла (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 7); Було ще й на зорю не здійметься, вона з коромислом біжить по воду (Барвінок, Оповідання з народних уст, 1902, с. 112); Ще й на світ не зоріло, як я потягся на Донець і цілісінький день блукав його берегами (Гримайло, Подробиці листом, 1956, с. 32); Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевченко, Кобзар, 1963, с. 7); – І чого тебе так рано марудить і колотить? Ще чорти навкулачки не билися!.. – солодко позіхає парубок (Стельмах, 1, 1982, с. 118); Ще й чорти на кулачки не б’ються, а Мотря з бабою біжать у ліс, зілля шукають, варять, п’є Мотря й голову миє (Дніпрова Чайка, Твори, 1960, с. 31); Прокинувся чоловік ні світ ні зоряі хоч тобі очі виколине стулилися більше та й годі (Збанацький, Переджнив’я, 1960, с. 214); Чи світ чи зоря, вже й повставали (Барвінок. Оповідання з народних уст, 1902, с. 58); На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу (Франко, 4, 1950, с. 69); Мотря того лихого дня прокинулась, ще тільки стало па світ благословлятись (Панас Мирний, 2, 1954, с. 186); На другий день Яшко схопився рано, як і завждичуть світ (Головко, 1, 1957, с. 135); – Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 200); Вже ж пізно. А завтра ж як світ на степ іти (Головко, 1, 1957, с. 267); На другий день – чуть зоряуже були на ногах (Панас Мирний, 2, 1969, с. 241); Вийшли в поле косарі косить ранком на зорі (Українські народні пісні, 1963, с. 184); Рано на зорях сестри проводжали Веснянку (Гончар, 2, 1978, с, 175).

Джерело: Словник фразеологічних синонімів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рано — ра́но 1 прислівник незмінювана словникова одиниця ра́но 2 іменник середнього роду ранок рідко Орфографічний словник української мови
  2. рано — пр., ранньою порою, РАНКОМ; (сивіти) ПЕРЕДЧАСНО; ПР. СЛ. не пора, не час. Словник синонімів Караванського
  3. рано — Вдосвіт, вдосвіта, вранці, вранці-рано, досвітком, зарана, зараненька, зараненько, зарано, зарані, зарання, засвіт, засвітло, засвіт-рано, зрана, зранку, зрання, зраночку, ізранку, надрання, нарозвидні, передрання, пораненьку, порано, порану, раненько... Словник синонімів Вусика
  4. рано — I присл. 1》 У ранішній час. || у знач. присудк. сл. 2》 На початку якого-небудь періоду, відрізку часу і т. ін. 3》 Раніше, ніж належить, ніж звичайно буває, ніж можна чекати; передчасно. 4》 у знач. присудк. сл. Не час, не пора. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. рано — Уранці, вранці, ранком, порану Словник чужослів Павло Штепа
  6. рано — РА́НО¹, присл. 1. У ранішній час. І квилить, плаче Ярославна В Путивлі рано на валу (Т. Шевченко); – Я люблю вставати рано й сідать до роботи (М. Коцюбинський); – Куди це так рано?... Словник української мови у 20 томах
  7. рано — Мусиш рано встати, аби мене піймати. Мусиш бути хитрійшим, щоб одурити мене. Ні рано, ні пізно, саме в добрий час. В саму пору. Раненько встала, а на порозі задрімала. Про ліниву жінку, чи слугу. Хто рано встає, тому Бог дає. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. рано — ра́но чи пі́зно. Неодмінно, у будь-якому випадку (про те, що має обов’язково відбутися, здійснитися і т. ін.). Все жде його, все вірить, що рано чи пізно повернеться він і визволить її з Гаркушиного полону (О. Фразеологічний словник української мови
  9. рано — ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил. Словник синонімів української мови
  10. рано — Ра́но, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. рано — РА́НО¹, присл. 1. У ранішній час. I квилить, плаче Ярославна В Путивлі рано на валу (Шевч., II, 1963, 387); — Я люблю вставати рано й сідать до роботи (Коцюб., II, 1955, 252); — Куди це так рано? — кволим і розніженим зі сну голосом запитала Юля (Тют. Словник української мови в 11 томах