рано

ВДО́СВІТА (УДО́СВІТА) (дуже рано, перед світанком), НА СВІТА́НКУ, РА́НО-ВРА́НЦІ, ВРА́НЦІ-РА́НО (УРА́НЦІ-РА́НО), РА́НО, РАНЕ́СЕНЬКО, РАНІ́СІНЬКО, НА СВІТА́ННІ, СВІТА́НКОМ, РА́НО-РАНЕ́НЬКО, РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКУ (РА́НО-ПОРАНЕ́НЬКО) підсил., РА́НО-РАНЕ́СЕНЬКО підсил., РА́НО-РАНІ́СІНЬКО підсил., РА́НО-РА́НО, НА ЗОРІ́, СВІ́ТОМ. Левантина мусила вставати вдосвіта, як ще темно було (Б. Грінченко); Удосвіта.. порався на дворі, аж поки з'явився день (Ю. Яновський); Прокинувся юнак на світанку і відразу рушив у путь (О. Донченко); На другий день, рано-вранці, Чіпка пішов до Грицька (Панас Мирний); У неділю вранці-рано Вже він вирушив із двору (Леся Українка); У неділю та ранесенько Сурми-труби вигравали. В поход ..славні компанійці До схід сонечка рушали (Т. Шевченко); На другий день ранісінько прийшов післанець (В. Стефаник); Встала вона рано-раненько (П. Чубинський); На світанні, коли на сході вже зоря розгорялась.., мчав степом.. автомобіль (О. Гончар); Світанком вони дійшли до оселі Веремія (М. Стельмах); Ой не тьохкай, соловейку, Рано-пораненьку (П. Куліш); Рано-ранесенько прокидалися вони і йшли у місто на роботу (Марко Вовчок); Удо-світа, рано-ранісінько, хлопці крикнули: — Гвалт! Спіймали! (О. Ковінька); До сходу сонця, рано-рано! У Вифлеємі на майдані Зійшовся люд (Т. Шевченко); Там молодого партизана кати убили на зорі (В. Сосюра); Цілу ніченьку гуляла, співала.. та танцювала (Хівря), світом у двір вернулася (Грицько Григоренко).

ВРА́НЦІ (УРА́НЦІ) (у ранковий час), ЗРА́НКУ, РА́НКОМ, РА́НО, ЗРА́ННЯ, ЗАРА́ННЯ, СПОЗАРА́НА, СПОЗАРА́НКУ, СПОЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., ПОРАНЕ́НЬКУ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАРА́НА діал., ПОРА́НО діал., ПОРА́НУ діал. (досить рано). Вранці, коли піднялося сонечко, ми вирушили до річки (О. Досвітній); Уранці я не втерпів і знову побіг до ковальні (Б. Грінченко); Зранку захмарило і довго сіяло на землю холодну, дрібну мжу (Григорій Тютюнник); Сьогодні він не спав цілу ніч. Лише ранком задрімав якусь годину (І. Микитенко); Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський); В Обухівку Давид прийшов зарані — саме школярі сходились до школи (А. Головко); Сонечко за тучу сховалось зараннє (Г. Квітка-Основ'яненко); Газдині топлять зарана (І. Франко).

ПЕРЕДЧА́СНО, ЗАВЧА́СНО, ДОЧА́СНО, ПЕРЕД ЧА́СОМ, РА́НО, ЗАРА́НО, ЗАРА́ННЯ, ЗАРА́НІ розм., БЕЗ ПОРИ́ розм., ЗАВЧАСУ́ розм., ЗАРА́ННЄ заст., ЗАСКО́РО діал., ЗАЧАСУ́ рідше, ЗРА́НА рідше. Спека все ще не спадала, на деревах передчасно пожовкло листя (П. Кочура); Після того, як прийшло повідомлення про смерть татуся, мама, на очах чорніючи і сохнучи, перетворилася завчасно на змучену літню жінку (В. Козаченко); Поля безсило никли і жовтіли Дочасно! (М. Рильський); В'ялить нас труд і нужда перед часом (П. Грабовський); Посивіла рано в горі, мати стріне сина (В. Сосюра); Жінка його уданенька вмерла зарано (Ганна Барвінок); Заспівали жайворонки, що так зарання прилетіли в цьому році (М. Стельмах); Старі зарані повмирали (Т. Шевченко); Чи до мети я певної дійду, Чи без пори скінчу той шлях тернистий, — Бажаю так скінчити я свій шлях, Як починала: з співом на устах! (Леся Українка); Не суши, журбо, завчасу серце (М. Коцюбинський); Добре, мамо, Що ти зараннє спать лягла, А то б ти Бога прокляла За мій талан (Т. Шевченко); — Думаю, що не треба заскоро тривожитися (І. Франко); — Сталося чудо: сніг не ждав зими — і ..вкрив гори зачасу, ще в Спасівку (І. Нечуй-Левицький); Скільки їх смілих, відважних борців.. Зрана лягли в домовину! (П. Грабовський).